реклама партнерів:
Головна » 2008 » Лютий » 12 » «Чернігів стародавній» про передачу Церкві Антонієвих печер, взаємовідносини Церкви та Держави…

«Чернігів стародавній» про передачу Церкві Антонієвих печер, взаємовідносини Церкви та Держави…


2008 » Лютий » 12
Автор: Черняков
Коментарі: 0
Переглядів: 1523
Церква та суспільство


Головному редактору
журналу «Віче»
Писаренко С.В.

Шановна Світлано Вікторівно!
У журналі „Віче» (№ 1, 2008 р.) розміщено інтерв’ю заступника головного редактора Валентина Бушанського з єпископом Чернігівським і Ніжинським Амвросієм: „Держава має прислухатися до голосу Церкви” (http://www.viche.info/archive/787/). Згаданий матеріал розглянутий в Національному архітектурно-історичному заповіднику „Чернігів стародавній”. На нашу думку, інтерв’ю підготовлено тенденційно, у ньому не висвітлено правдиво взаємовідносини Церкви і Держави. Нас дивує і той факт, що керівництво журналу Верховної Ради України не завітало до адміністрації заповідника, не поцікавилося, зокрема, питанням охорони та збереженням пам’яток архітектури, яке розглядається в інтерв’ю.
На балансі в Національного архітектурно-історичного заповідника „Чернігів стародавній” перебувають 26 пам’яток архітектури. Переважна більшість з них передана в користування Чернігівській Єпархії Української Православної Церкви, і лише одна з них (П’ятницька церква) – Українській Православній церкві Київського патріархату. Згадані в інтерв’ю Іллінська церква ХІ ст. та Антонієві печери ХІ-ХVІІІ ст. також на балансі заповідника і є пам’ятками національного значення. Отож, і незрозуміло, чому матеріал (для розміщення в такому популярному виданні як журнал „Віче”) готувався без врахування думки державної організації, на балансі якої знаходяться зазначені пам’ятки архітектури - Національного архітектурно-історичного заповідника „Чернігів стародавній” (установа перебуває в підпорядкуванні Міністерства регіонального розвитку та будівництва України).
До речі, в журналі розміщено й інтерв’ю із заступником Чернігівського міського голови Оксаною Тунік-Фриз щодо доцільності передачі Антонієвих печер Православній Церві (http://www.viche.info/archive/799/). Зазначимо, що питання передачі пам’яток, які знаходяться у державній власності, не належить до компетенції місцевих органів влади. Хоча, заступник міського голови дала гідні відповіді на каверзні запитання журналіста.
Відповідно до чинного законодавства України просимо в наступному номері журналу „Віче” та на веб-сайті видання розмістити матеріал, підготовлений працівниками Національного архітектурно-історичного заповідника „Чернігів стародавній”, як спростування на інтерв’ю заступника головного редактора Валентина Бушанського з єпископом Чернігівським і Ніжинським Амвросієм: „Держава має прислухатися до голосу Церкви”.
Пропонуємо також завітати в архітектурно-історичний заповідник для ознайомлення з питанням охорони та збереження пам’яток архітектури, взаємовідносин Церкви і державної установи.
З повагою
Генеральний директор Ю.О. Соболь
Заступник генерального директора з наукової та культурно-просвітницької роботи А.В. Доценко
Заступник генерального директора з економічної діяльності та загальних питань О.О. Носенко
Голова профспілкового комітету, учений секретар С.В. Черняков
Завідувач відділом охорони та реставрації пам’яток архітектури Н.О. Дабіжа
Завідувач відділом наукових досліджень печер та пам’яток археології В.Я. Руденок

Матеріал-спростування для розміщення в журналі „Віче” та на веб-сайті видання
Серед міст України Чернігів посідає особливе місце, як один з визначних історичних центрів, де збереглись всесвітньо відомі пам’ятки архітектури, серед них шість храмів ХІ-ХІІІ ст.ст., які належать до найдавніших у Східній Європі.
Враховуючи величезну цінність та унікальність пам’яток Чернігова, у 1967 році створений архітектурно-історичний заповідник, завдяки діяльності якого вдалося в найтяжчі періоди ХХ ст. врятувати та зберегти неповторні архітектурні ансамблі міста.
Діяльність заповідника у справі збереження особливо цінних пам’яток архітектури, історії та культури здобула державне визнання: у 1998 році Указом Президента України йому надано статус Національного.
Унікальні споруди завжди привертали увагу авторитетних вчених, вони були і є об’єктом дослідження та реставрації відомих архітекторів, науковців, мистецтвознавців, археологів, істориків.
Пам’ятки Чернігова занесені до державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки національного значення (Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1761). Вони є національним надбанням всього українського народу, а не лише церкви. В даний час готуються матеріали для внесення цих пам’яток до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Все це вимагає підвищеної уваги до охорони унікальних споруд, їх ретельної наукової реставрації, збереження автентичності пам’яток та їх бережливого використання.
Проте, в кінці 80-х – на початку 90-х років більша частина культових споруд Чернігова і серед них три найбільш цінних та унікальних – Спасо-Преображенський собор ХІ ст. (ровесник Софіївського собору у Києві), Успенський собор ХІІ ст. передані в користування Чернігівській Єпархії УПЦ, а П’ятницька церква кінця ХІІ - поч. ХІІІ ст. – Українській Православній Церкві Київського патріархату. Троїцький (10 споруд) та Єлецький монастирі (6 споруд) також передані в користування УПЦ (а не в оренду, як зазначає в інтерв’ю Його Преосвященство, єпископ Чернігівський і Ніжинський Амвросій). Релігійні громади почали швидко пристосовувати пам’ятки для церковних потреб. На жаль, доволі часто ремонтні роботи не узгоджуються з відповідними органами архітектури та охорони культурної спадщини, що суперечить Закону України „Про охорону культурної спадщини”. Так, в липні 1997 р. в Успенському соборі під час проведення електромережі пошкоджений унікальний фресковий живопис ХІІ ст. У 2005 р. на фасадах Троїцького собору здійснено самовільну реставрацію образів-ікон українських святих (роботи здійснювалися художниками-аматорами без наукових досліджень фахівців). В 2007 році біля мурів Троїцького монастиря самочинно перероблено ґанок. Того ж року в Спасо-Преображенському соборі самовільно встановлено металеву балку на підвіконні простінки барабану центрального куполу собору і підвішене панікадило. В 2008 р. плановою перевіркою комплексу споруд Троїцького монастиря виявлені порушення умов охоронного договору на пам’ятки архітектури національного значення, зокрема встановлені металево-пластикові вікна у тамбурі ґанку північно-східних келій ХVІІ-ХVІІІ ст.ст. та Іллінській брамі ХVІІІ ст. Цей перелік порушень можна продовжувати, згадані перероблення призвели до спотворення пам’яток та порушили їх автентичність.
Науковців заповідника турбує і стан олійного живопису ХVІІ-ХІХ ст. в Троїцькому соборі. Внаслідок використання неякісних свічок утворився шар кіптяви на живопису, спостерігається відшарування фарбового шару на багатьох композиціях. Подібна ситуація і в Спасо-Преображенському соборі. Товстий шар кіптяви покрив унікальні розписи, які настільки вже потемніли, що майже не видно на них зображень. Інтенсивне використання свічок вже призводило до величезного забруднення розписів, які в 1947 році забілили. Реставрація живопису тривала більше 20 років, на неї витрачені величезні кошти. Але історія нічому не навчила. Церковна громада не реагує на численні зауваження фахівців архітектурно-історичного заповідника, вчених Києва, Москви щодо необхідності припинення використання свічок у соборі. До речі, світова практика свідчить, що пам’ятки такого значення, як Спасо-Преображенський собор використовуються, як храми – музеї, де богослужіння проводиться лише у великі свята з дотриманням усіх вимог щодо збереження пам’яток.
У згаданому інтерв’ю владика Амвросій розповідає, що в чернігівських Антонієвих печерах знаходяться „…захоронення ченців й останки святих, які, на жаль, занедбані”. В результаті багаторічних досліджень в підземних спорудах на Болдиних горах залишків святих дослідниками, на жаль, не виявлено. В печерах нині зберігаються кістки та черепи невідомих осіб. За однією з легенд це останки ченців, які заховалися в Антонієвих печерах під час монголо-татарської навали. Іллінська церква нині закрита для відвідувачів, там розпочаті ремонтні роботи (якщо Його Преосвященство не вірить, то ми запрошуємо його особисто і керівників журналу „Віче” наочно в цьому пересвідчитись). Не будемо сперечатися, щодо „порядку” у Києво-Печерській лаврі, про нього краще розкажуть наші колеги з Національного історико-культурного заповідника „Києво-Печерська лавра”.
Не згідні з думкою шановного Валентина Бушанського, заступника головного редактора журналу „Віче”: „Господаря вигнали з дому, а потім пускають трохи „погрітися”, але вимагають за це грошей”. Господарем пам’яток архітектури заповідника на сьогодні є Держава і передає вона їх у користування Церкві, зокрема, для проведення богослужінь (а не „погрітись”) і за це Держава не вимагає гроші. Натомість, за рахунок Держави реставровані споруди Троїцького та Єлецького монастирів, відтворено П’ятницьку церкву. Отож, Держава нині й дбає про їх технічний стан, і зокрема автентичність. До речі, згадаймо й протистояння навколо Катерининської церкви. Незважаючи на неодноразові письмові та усні звернення керівництва Національного заповідника до Його Преосвященства владики Амвросія продовжувалося блокування храму Українською православною церквою. От Вам і вся Духовність. І як наслідок: розмороження та пошкодження системи опалення. Тепер, заповідник звертається з проханням виділити кошти на невідкладні ремонтно-реставраційні роботи Катерининської церкви з Державного бюджету України. А хто відповість за пошкодження та знищення експонатів обласного історичного музею, які знаходилися у заблокованому храмі?
В інтерв’ю Його Преосвященство каже: „Храми руйнуються. Та нам кажуть: хай руйнуються, аби тільки залишилися автентичними”. Одним з головних завдань Національного заповідника є охорона та збереження пам’яток архітектури. Науковці, архітектори установи постійно перевіряють технічний стан споруд, консультують керівників релігійних громад щодо проведення ремонтних робіт, дотримання температурно-вологісного стану в пам’ятках. І здебільшого знаходять спільну мову. Разом з тим, вже декілька років з Державного бюджету виділяються кошти і проводяться ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках архітектури заповідника. У 2007 р. завершено реставрацію Борисоглібського собору, розпочато протиаварійні роботи на Чернігівському колегіумі, проведено ремонтно-реставраційні роботи на дзвіниці Іллінської церкви. У 2008 році планується продовжити комплексні протиаварійні роботи на колегіумі, розробити проектно-кошторисну документацію для ремонту Іллінської церкви.
У згаданому інтерв’ю розглядається питання передачі Іллінської церкви та Антонієвих печер Церкві. Хоча, Його Преосвященство не зазначає якій Церкві. Бо, як відомо претендують на ці пам’ятки дві релігійні конфесії УПЦ та УПЦ КП. На думку колективу заповідника, передавати їх у користування релігійним громадам недоцільно. Чому? Аргументуємо. Іллінська церква ХІІ ст. поклала початок створенню Іллінського монастиря і належить до рідкісного для придніпровської архітектури типу однонефних, безстовпних однобанних споруд. В церкві зберігається унікальний різьблений іконостас ХVІІІ ст., який потребує постійного контролю фахівцями (на даний час ікони демонтовані з іконостасу, їх необхідно реставрувати). Храм не опалюється, маленький за розмірами і не пристосований для відправлення релігійних обрядів. З історичних джерел відомо, що в минулому під час богослужінь в Іллінській церкві люди часто втрачали свідомість. Подібні випадки були і в наші часи, коли заповідник надавав храм релігійним громадам для богослужінь.
Антонієві печери, засновані у 1069 році. Вони створені переважно у верхній частині Болдиної гори, де практично відсутні ґрунтові води, тому підземні споруди не осипалися протягом століть. Проте, науковці звертають увагу на те, що останнім часом в осінньо-весняний період активізувалися зсуви ґрунтів в районі комплексу Антонієвих печер. Унікальна пам’ятка печеробудівництва під загрозою руйнації. Печери потребують постійного контролю фахівцями за станом ґрунтів, температурно-вологісним та вентиляційним режимом. Унікальний підземний комплекс у разі передачі релігійним громадам можна втратити назавжди.
„Українською Равенною”, „гегемоном всього українського Лівобережжя” називав місто Чернігів Михайло Грушевський. Нині і Державі, і Церкві, і журналістам (третьою владою їх називають у суспільстві) слід об’єднатися у справі збереження пам’яток архітектури та історії, відновленні національно-культурних традицій українського народу. Об’єднатися, щоб зберегти для майбутніх нащадків унікальні стародавні архітектурні шедеври.

Джерело: http://naiz1.pp.net.ua/news/2008-02-12-24





QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.





Коментарі

avatar

Останні новини

17:44
16-Лис-2019
Голову “Укрексімбанку” Олександра Гриценка затримала СБУ
Голову “Укрексімбанку” Олександра Гриценка затримала Служба безпеки України за доруче
16:04
16-Лис-2019
У Києві невідомі викрали голову АТ "Укрексімбанк" Олександра Гриценка
Про це повідомляє телеканал "Прямий".
За словами родичів, невідомі забрали йог
16:16
15-Лис-2019
Рішення ЦВК про реєстрацію Володимира В'ятровича депутатом оскаржують у суді
"Давно такого бєспрєдєла, ну і страху, не пам’ятаю. Тепер зрозуміло, чому спікер тягн
15:50
15-Лис-2019
На Донбасі бойовики облаштовують вогневі позиції біля житлових споруд
Бойовики російсько-окупаційних військ облаштовують свої вогневі позиції біля житлових
11:16
14-Лис-2019
В Україні встановили факт знищення Луганського аеропорту російською армією
Російська Федерація у 2014 році обстрілювала Луганський аеропорт ракетами «Точка» зі
10:59
14-Лис-2019
Путін визнав негативний вплив західних санкцій на економіку РФ
У звичній манері, ухиляючись від прямої відповіді і зачіпаючи тему колонізації Марса,
12:39
13-Лис-2019
Українські спецслужби активно протидіють інформаційній агресії Росії (відео)
Російська Федерація продовжує гібридну війну проти України, в тому числі щедро фінанс
12:24
13-Лис-2019
Військова контррозвідка СБУ затримала агента російських спецслужб
Прес-центр Служби безпеки України оприлюднив дані щодо попередження інформаційної спе
18:23
11-Лис-2019
На Чернігівщині за хабар трьох поліцейських засуджено до п’яти років позбавлення волі
Чернігівський районний суд виніс вирок трьом посадовцям поліції, яких викрили на отри
11:52
11-Лис-2019
Александрійський патріархат визнав ПЦУ як канонічну православну церкву
Александрійський патріархат (Греція) – друга після Вселенського патріархату помісна п
Усі новини