Різні історії трапляються в злодійському світі, але та, яку виявили місцеві оперативники в середині лютого цього року вражає декількома своїми цікавими і, навіть, дотепними моментами, тому заслуговує на певний інтерес з боку читача.
Почнемо з того, що із серпня минулого року в обласному центрі стали траплятися крадіжки, після скоєння яких злодій не залишав ні явних слідів ні, навіть, натяку на свою особу - одним словом працював доволі професійно. На перший погляд могла скластися думка, що працює не один „умілець", а зовсім різні люди. То з квартири зникає цілий перелік коштовних речей, то з кіоску купа карток поповнення рахунків на суму не меншу ніж тисяча гривень, а на додачу злодій забирає коробку зі „снікерсами" або жіночими журналами. Із точністю швейцарського годинника злодій відвідував близько 4 -х помешканнь в місяць і просто зникав. Працював у ночі, був обачний і тому завдав чимало клопоту правоохоронцям. Згодом, із настанням 2008 року, особа злочинця вже мала певні чіткі обриси і в середині лютого його вдалося затримати. „Чому ж так багато часу знадобилося міліції для затримання крадія?", запитаєте Ви. Відповідь на це питання стане очевидною, якщо до нашої історії додати певних подробиць.
І так на початку 2007 року з місць позбавлення волі, відсидівши вже другий свій строк за крадіжки, звільняється наш фігурант, назвемо його Денис. На цей раз оточуючим здавалось, що Денис, нарешті, взявся за ум і почав нове життя. У нього з'являється сім'я, народжується дитина. Все іде ладом, от тільки на роботу він так і не влаштовується, а жити за щось треба...
Через півроку після звільнення в новоспеченій сім'ї починають з'являтися гроші, батько сімейства вигадує різні історії про роботу і всі живуть доволі пристойно. Потім, в домі з'являється телевізор та купа інших потрібних для хазяйства речей. У денному світлі всім оточуючим здавалось, що охайно вдягнений Денис змінився таки на краще і , як то кажуть, зав'язав із минулим. На те, що в домі з'являються як гриби після дощу десятки і десятки карток поповнення рахунків різних операторів домашні закривають очі. Згодом виявиться, що Денис не продавав свій „крам" за безцінь. Картки він віддавав тільки на гривню, або дві менше за їх ринкову вартість, телевізор та інші речі теж чекали свого часу і гідного покупця. Така заощадливість і високе оцінювання власної „праці" в злодійському світі зустрічається дуже рідко. У більшості випадків крадії намагаються як найшвидше збути поцуплене майно.
Другим цікавим моментом діяльності Дениса було те, що він двічі протягом одного місяця міг „відвідати" одне і теж саме приміщення, діючи всупереч висловлюванню, що „блискавка не вдаряє в одне місце двічі". Якщо господарі щойно обікраденої будівлі не вживали жодних заходів для убезпечення свого майна, то Денис згодом з'являвся в них вдруге.
Третьою рисою, притаманною лише Денисові, було те, що він не гребував аж нічим. Так, з обікраденої в лютому машини, він виніс все, що тільки можна було забрати з собою і прихватив, навіть, невелику баночку розчинної кави ( в житті все знадобиться!).
Затримання для Дениса було справжньою несподіванкою, а сталося це тоді, коди він після чергової „нічної зміни" вирішив відновити сили і прогулятися, дихаючи свіжим повітрям. Аналізуючи всі „походи" цього незвичайного крадія правоохоронці виявили ще одну, притаманну Денисові рису. Він „працював" тільки в районі де сам і мешкав, не віддаляючись від нього на велику відстань, знову ж таки заощаджуючи свої зусилля та час на пошуки нових об'єктів для крадіжок. Жодного разу із майже тридцяти епізодів своєї діяльності Денис не з'явився ні в Центрі міста, ні по вулиці Рокосовського, ін на Бобровиці чи Лесковиці. Райони одинадцятої школи, ЗАЗу, Борисенка були окреслені чоловіком як єдина ймовірна ціль.
Тепер Денис проводить час в іншому районі міста, бо чекає на закінчення слідства і вирок суду у слідчому ізоляторі. За злочини подібного типу Закон передбачає покарання від трьох до шести років позбавлення волі.

Джерело: http://kop.gov.ua