Донецькі ховають свої капітали на Кіпрі. Від кого?
Цього тижня Держкомстат, сам того, швидше за все, не відаючи, видав просто надзвичайну інформацію. Виявляється, минулого року з України в економіки інших країн було направлено понад $6 млрд. прямих інвестицій (до України з-за кордону прийшло $7,9 млрд. інвестицій).
Такі колосальні суми інвестицій з України за кордон протягом 2007 року – факт вже сам по собі безпрецедентний. Для порівняння: за всі попередні роки (по 2006-ий включно) обсяг прямих інвестицій з України становив сумарно лише $189,5 млн., або в 32,7 раза менше, ніж за один минулий рік.
Але це тільки початок, далі – більше. З`ясувалося, що на 1 січня 2008 року зі всіх українських прямих інвестицій 94,0% припало на Кіпр – це такий маленький острівець в Середземному морі. Тоді як рік тому кіпріоти задовольнялися тільки 4,2% інвестиційного портфеля України (хоча, і це забагато).
Проте і ця обставина – ще не найбільш інтригуюча новина. Як витікає із статистичних документів, 86,1% від усіх прямих інвестицій з України на 1 січня нинішнього року припадає на один регіон – Донецьку область. А на 1 січня 2007 року даний показник по Донецькій області становив лише 3,3%.
А остання вельми цікава деталь з сухих цифр Держкомстату в цьому ракурсі полягає в тому, що левова частка з вказаних величезних сум інвестицій до Кіпру з Донецької області була здійснена в другій половині минулого року, а особливо – в останньому кварталі. Зокрема, в III кварталі 2007 року інвестиції з України до Кіпру становили $528,1 млн., а в IV кварталі - $5 287,0 млн.
Звичайно ж, статистичне відомство не приводить у своїх звітах назв якихось фірм з Донецька або, тим більше, конкретних прізвищ бізнесменів. Повідомляється лише, що понад 90% інвестицій з України за кордон (а це – до Кіпру) здійснено у вигляді цінних паперів. І близько 89% з цих інвестицій зроблені українськими підприємствами, зареєстрованими по виду економічної діяльності «операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг і надання послуг підприємцям».
Але, як говориться, шила в мішку не втаїш. Спершу в українських ЗМІ почала циркулювати інформація, що це компанією SCM були виведені мільярди в офшорні зони – у зв`язку з побоюваннями Ріната Ахметова за свої активи після приходу на посаду прем`єр-міністра Юлії Тимошенко.
А в середу з`явився і офіційний коментар від головного «винуватця торжества». «Ми не виводили за кордон гроші, не перенаправили за рубіж фінансові потоки наших підприємств, не вивозили з України наші заводи. Ми передали акції наших українських підприємств нашим дочірнім європейським компаніям», - повідомили представники компанії SCM. Також в компанії спростували можливість виведення коштів через політичну кон`юнктуру в країні.
Думається, що це справа Міністерства юстиції, ДПАУ і, напевно, правоохоронних органів (загалом – уряду) розбиратися, що криється за так званими прямими інвестиціями майже в 6 мільярдів доларів за короткий строк з Донецька за кордон. Проте практично абсолютно ясною тепер стає ще одна сторіночка, пов`язана з інвестиціями і «легендарним» островом Кіпр.
Річ у тому, що в 2007 році Кіпр став лідером не тільки з прямих інвестицій з України (раптово). Також минулого року цей острів зайняв, нарешті, перше місце за обсягами прямих інвестицій і до України, обігнавши Німеччину. Зокрема, на 1 січня 2008 року прямі інвестиції з Кіпру до України становили $5 941,8 млн., на другому місці Німеччина – $5 917,9 млн., потім Нідерланди – $2 511,2 млн., Австрія – $2 075,2 млн., Об`єднане Королівство – $1 968,8 млн., Росія – $1 462,2 млн. Об`єктивності заради повідомимо, що коли б не приватизація в 2005 році «Криворіжсталі» за $4,8 млрд. компанією «Mittal Steel» (що належить індусові-мільярдерові), зареєстрованою у Німеччині, то Кіпр вже давно би був лідером з інвестиціях до України.
Для тих, хто не дуже добре уявляє, що собою представляє офшор, повідомляємо – це такий статус деяких, переважно, маленьких держав або окремих регіонів в крупніших країнах (наприклад, кантон в Швейцарії, де знайшло притулок «Росукренерго»), що дозволяє зареєстрованим в них фірмам платити мінімальні податки. Наприклад, в Україні ставка податку на прибуток підприємства – 25%, в офшорах же вона вимірюється однозначними цифрами.
Найбільш улюбленим офшором для українських бізнесменів став Кіпр. Про це можна судити за величиною нібито прямих інвестицій з цього острова. Насправді ж таким нехитрим способом в Україні відмиваються гроші, виведені вітчизняним бізнесом на Кіпр з метою ухилення від сплати податків. Причому, за величиною даних «інвестицій» з Кіпру можна судити, «прихильністю» яких українських урядів користуються кіпріоти-інвестори.
Так, за весь 2005 рік з Кіпру до України прийшло інвестицій на $526,4 млн., в першій половині 2006 року - $480,7 млн. А ось, починаючи з другого півріччя 2006 року (у українському парламенті була на той час створена «антикризова коаліція» на базі Партії регіонів), у інвесторів з Кіпру відкрилося друге дихання. У другій половині 2006 року з Кіпру надійшло інвестицій вже на $968,8 млн., а в 2007 році – на $2 754,3 млн.
Зрозуміло, українська влада не має можливості перевірити, хто саме стоїть за цими інвестиціями. Висловлюються лише припущення. Ось декілька прикладів «інвестицій» з Кіпру в 2007 році.
У березні кіпрський Marfin Popular Bank Public Co Ltd уклав угоду про придбання 99% акцій українського ВАТ Морський транспортний банк за 137,4 млн. доларів. Також в березні минулого року Антимонопольний комітет України дозволив компанії «GULOVA ENTERPRISES LIMITED» (м. Лімассол, Кіпр), яка займається управлінням корпоративними правами, придбати понад 50% акцій ЗАТ «МЛЗ» (Макіївка, Донецька область). У серпні 2007 року раніше ніде не згадувана компанія Trelodia Investments Limited (Кіпр) стала власником 13 млн. 798 тис. 441 простих іменних акції ВАТ Київенерго, що становить 12,73% статутного фонду енергокомпанії. Колишній глава НКРЕ Валерій Кальченко і радник президента Юрій Продан стверджували, що новий менеджмент Київенерго представляє інтереси Донбаської паливно-енергетичної компанії, підконтрольної Рінату Ахметову. «У Київенерго йде «велика чистка» кадрів. Звільняються навіть технічні фахівці», - пояснював ситуацію Продан.
Але не тільки з кіпрського офшору йдуть інвестиції. На 1 січня 2008 року до України надійшли прямі інвестиції також з Об`єднаного Королівства – $1 968,8 млн., з Віргінських островів (Британія) - $1 045,7 млн. і інших офшорів.
Про те, як потрапляють гроші з України до Кіпру і інших офшорів, сказано вже немало. Наприклад, ось що говорив міністр фінансів Віктор Пинзеник про діяльність українського бізнесу в I кварталі 2006 року: частка продукції, що проходить через офшори, склала: у Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча - 13%, Індустріального союзу Донбасу - 63%, Алчевського металургійного комбінату - 63%, Дніпровського металургійного комбінату - 70%, металургійного заводу «Донецьксталь» - 61%, ВАТ Дніпропетровського металургійного заводу ім. Петровського - 74%, Запорізького алюмінієвого комбінату - 82%, Південного гірничо-збагачувального комбінату - 69%, Побужського феронікелевого комбінату - майже 100%, «Кримського титану» - 43%, Нікопольского заводу неіржавіючих труб - 47%, коксохімічного заводу «Алчевськкокс» - 75%, футбольного клубу «Дніпро» - 83%, ЗАТ «Юніпласт» - 100%, Марганецького гірничо-збагачувального комбінату - 100%, ЗАТ «Іллічсталь» - 100%, ВАТ «Суха балка» - 30%, ТОВ «Юві» - 41%. За оцінками міністерства фінансів, втрати держбюджету від офшорних схем продажу української продукції за рахунок заниження реальної ціни становили в першому кварталі 2006 року 2,5 млрд. грн.
Ну а потім кошти, виведені до Кіпру і інших офшорів з метою ухилення від сплати податків, благополучно поверталися до України у вигляді прямих інвестицій – на придбання банків, підприємств, нерухомості і т.п. Ось така ганебна картина складається в Україні з «інвестиціями» з Кіпру і інших офшорів.
Крім того, дана ситуація завдає ще і величезної шкоди українській економіці. Оскільки солідні зарубіжні інвестори, чудово знаючи ситуацію в Україні, ні за що не понесуть сюди свої гроші. Для них такі багатомільярдні інвестиції до України з Кіпру і інших офшорів – як яскрава емблема, що означає, що в цій державі процвітає махрова корупція і чесному бізнесу тут робити нічого.
Звичайно ж, такій вакханалії з офшорами, широкомасштабним ухиленням від сплати податків крупним бізнесом і взагалі корупцією в Україні потрібно колись покласти край. Можливо, влада зверне увагу на приведені вище дані Держкомстату?..
Такі колосальні суми інвестицій з України за кордон протягом 2007 року – факт вже сам по собі безпрецедентний. Для порівняння: за всі попередні роки (по 2006-ий включно) обсяг прямих інвестицій з України становив сумарно лише $189,5 млн., або в 32,7 раза менше, ніж за один минулий рік.
Але це тільки початок, далі – більше. З`ясувалося, що на 1 січня 2008 року зі всіх українських прямих інвестицій 94,0% припало на Кіпр – це такий маленький острівець в Середземному морі. Тоді як рік тому кіпріоти задовольнялися тільки 4,2% інвестиційного портфеля України (хоча, і це забагато).
Проте і ця обставина – ще не найбільш інтригуюча новина. Як витікає із статистичних документів, 86,1% від усіх прямих інвестицій з України на 1 січня нинішнього року припадає на один регіон – Донецьку область. А на 1 січня 2007 року даний показник по Донецькій області становив лише 3,3%.
А остання вельми цікава деталь з сухих цифр Держкомстату в цьому ракурсі полягає в тому, що левова частка з вказаних величезних сум інвестицій до Кіпру з Донецької області була здійснена в другій половині минулого року, а особливо – в останньому кварталі. Зокрема, в III кварталі 2007 року інвестиції з України до Кіпру становили $528,1 млн., а в IV кварталі - $5 287,0 млн.
Звичайно ж, статистичне відомство не приводить у своїх звітах назв якихось фірм з Донецька або, тим більше, конкретних прізвищ бізнесменів. Повідомляється лише, що понад 90% інвестицій з України за кордон (а це – до Кіпру) здійснено у вигляді цінних паперів. І близько 89% з цих інвестицій зроблені українськими підприємствами, зареєстрованими по виду економічної діяльності «операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг і надання послуг підприємцям».
Але, як говориться, шила в мішку не втаїш. Спершу в українських ЗМІ почала циркулювати інформація, що це компанією SCM були виведені мільярди в офшорні зони – у зв`язку з побоюваннями Ріната Ахметова за свої активи після приходу на посаду прем`єр-міністра Юлії Тимошенко.
А в середу з`явився і офіційний коментар від головного «винуватця торжества». «Ми не виводили за кордон гроші, не перенаправили за рубіж фінансові потоки наших підприємств, не вивозили з України наші заводи. Ми передали акції наших українських підприємств нашим дочірнім європейським компаніям», - повідомили представники компанії SCM. Також в компанії спростували можливість виведення коштів через політичну кон`юнктуру в країні.
Думається, що це справа Міністерства юстиції, ДПАУ і, напевно, правоохоронних органів (загалом – уряду) розбиратися, що криється за так званими прямими інвестиціями майже в 6 мільярдів доларів за короткий строк з Донецька за кордон. Проте практично абсолютно ясною тепер стає ще одна сторіночка, пов`язана з інвестиціями і «легендарним» островом Кіпр.
Річ у тому, що в 2007 році Кіпр став лідером не тільки з прямих інвестицій з України (раптово). Також минулого року цей острів зайняв, нарешті, перше місце за обсягами прямих інвестицій і до України, обігнавши Німеччину. Зокрема, на 1 січня 2008 року прямі інвестиції з Кіпру до України становили $5 941,8 млн., на другому місці Німеччина – $5 917,9 млн., потім Нідерланди – $2 511,2 млн., Австрія – $2 075,2 млн., Об`єднане Королівство – $1 968,8 млн., Росія – $1 462,2 млн. Об`єктивності заради повідомимо, що коли б не приватизація в 2005 році «Криворіжсталі» за $4,8 млрд. компанією «Mittal Steel» (що належить індусові-мільярдерові), зареєстрованою у Німеччині, то Кіпр вже давно би був лідером з інвестиціях до України.
Для тих, хто не дуже добре уявляє, що собою представляє офшор, повідомляємо – це такий статус деяких, переважно, маленьких держав або окремих регіонів в крупніших країнах (наприклад, кантон в Швейцарії, де знайшло притулок «Росукренерго»), що дозволяє зареєстрованим в них фірмам платити мінімальні податки. Наприклад, в Україні ставка податку на прибуток підприємства – 25%, в офшорах же вона вимірюється однозначними цифрами.
Найбільш улюбленим офшором для українських бізнесменів став Кіпр. Про це можна судити за величиною нібито прямих інвестицій з цього острова. Насправді ж таким нехитрим способом в Україні відмиваються гроші, виведені вітчизняним бізнесом на Кіпр з метою ухилення від сплати податків. Причому, за величиною даних «інвестицій» з Кіпру можна судити, «прихильністю» яких українських урядів користуються кіпріоти-інвестори.
Так, за весь 2005 рік з Кіпру до України прийшло інвестицій на $526,4 млн., в першій половині 2006 року - $480,7 млн. А ось, починаючи з другого півріччя 2006 року (у українському парламенті була на той час створена «антикризова коаліція» на базі Партії регіонів), у інвесторів з Кіпру відкрилося друге дихання. У другій половині 2006 року з Кіпру надійшло інвестицій вже на $968,8 млн., а в 2007 році – на $2 754,3 млн.
Зрозуміло, українська влада не має можливості перевірити, хто саме стоїть за цими інвестиціями. Висловлюються лише припущення. Ось декілька прикладів «інвестицій» з Кіпру в 2007 році.
У березні кіпрський Marfin Popular Bank Public Co Ltd уклав угоду про придбання 99% акцій українського ВАТ Морський транспортний банк за 137,4 млн. доларів. Також в березні минулого року Антимонопольний комітет України дозволив компанії «GULOVA ENTERPRISES LIMITED» (м. Лімассол, Кіпр), яка займається управлінням корпоративними правами, придбати понад 50% акцій ЗАТ «МЛЗ» (Макіївка, Донецька область). У серпні 2007 року раніше ніде не згадувана компанія Trelodia Investments Limited (Кіпр) стала власником 13 млн. 798 тис. 441 простих іменних акції ВАТ Київенерго, що становить 12,73% статутного фонду енергокомпанії. Колишній глава НКРЕ Валерій Кальченко і радник президента Юрій Продан стверджували, що новий менеджмент Київенерго представляє інтереси Донбаської паливно-енергетичної компанії, підконтрольної Рінату Ахметову. «У Київенерго йде «велика чистка» кадрів. Звільняються навіть технічні фахівці», - пояснював ситуацію Продан.
Але не тільки з кіпрського офшору йдуть інвестиції. На 1 січня 2008 року до України надійшли прямі інвестиції також з Об`єднаного Королівства – $1 968,8 млн., з Віргінських островів (Британія) - $1 045,7 млн. і інших офшорів.
Про те, як потрапляють гроші з України до Кіпру і інших офшорів, сказано вже немало. Наприклад, ось що говорив міністр фінансів Віктор Пинзеник про діяльність українського бізнесу в I кварталі 2006 року: частка продукції, що проходить через офшори, склала: у Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча - 13%, Індустріального союзу Донбасу - 63%, Алчевського металургійного комбінату - 63%, Дніпровського металургійного комбінату - 70%, металургійного заводу «Донецьксталь» - 61%, ВАТ Дніпропетровського металургійного заводу ім. Петровського - 74%, Запорізького алюмінієвого комбінату - 82%, Південного гірничо-збагачувального комбінату - 69%, Побужського феронікелевого комбінату - майже 100%, «Кримського титану» - 43%, Нікопольского заводу неіржавіючих труб - 47%, коксохімічного заводу «Алчевськкокс» - 75%, футбольного клубу «Дніпро» - 83%, ЗАТ «Юніпласт» - 100%, Марганецького гірничо-збагачувального комбінату - 100%, ЗАТ «Іллічсталь» - 100%, ВАТ «Суха балка» - 30%, ТОВ «Юві» - 41%. За оцінками міністерства фінансів, втрати держбюджету від офшорних схем продажу української продукції за рахунок заниження реальної ціни становили в першому кварталі 2006 року 2,5 млрд. грн.
Ну а потім кошти, виведені до Кіпру і інших офшорів з метою ухилення від сплати податків, благополучно поверталися до України у вигляді прямих інвестицій – на придбання банків, підприємств, нерухомості і т.п. Ось така ганебна картина складається в Україні з «інвестиціями» з Кіпру і інших офшорів.
Крім того, дана ситуація завдає ще і величезної шкоди українській економіці. Оскільки солідні зарубіжні інвестори, чудово знаючи ситуацію в Україні, ні за що не понесуть сюди свої гроші. Для них такі багатомільярдні інвестиції до України з Кіпру і інших офшорів – як яскрава емблема, що означає, що в цій державі процвітає махрова корупція і чесному бізнесу тут робити нічого.
Звичайно ж, такій вакханалії з офшорами, широкомасштабним ухиленням від сплати податків крупним бізнесом і взагалі корупцією в Україні потрібно колись покласти край. Можливо, влада зверне увагу на приведені вище дані Держкомстату?..
Юрій Глухов
Джерело: УНІАН.
Постійна адреса статті: http://www.unian.net/ukr/news/news-237596.html Content-Disposition: form-data; name="format"
1