Звичай робити писанки та крашанки в Україні виник давно. Вчені вважають, що звичай розмальовувати писанки походить ще з передхристиянських часів.
Що цікаво, найстаріший орнамент на писанках подекуди зберігається й досі. Він переважно геометричний: трикутники, спіралі, кола, сорок гілок тощо. Все це – знаки різних ритуалів або священні числа. Колись, імовірно, все це пов’язувалося з атрибутами поганських богів. У християнські часи це вже набрало іншого змісту.
В наш час в орнаментах писанок шукають не лише історичного змісту, а й мистецтва. Крім традиційних на писанках зустрічаються і нові, мистецьки досконаліші орнаменти.
Спосіб виготовлення писанок, хоч і простий, проте вимагає не абиякого хисту, бо малювати на опуклій поверхні яйця значно тяжче, ніж на рівній поверхні полотна чи паперу.
Інструментом для виготовлення писанок є «кісточка» - це паличка з бляшаною трубкою на кінці. На сирому яйці кісточкою вимальовують розтопленим воском ті місця, що їх треба лишити незафарбованими: обвідки, крапки та оперізування. Спершу фарбують яйця в ясній фарбі, наприклад, у жовтій. Потім яйце виймають з фарби і кладуть, щоб воно висохло. Коли яйце висохне, на ньому кісточкою наводять віск на ті місця, що мають лишитися жовтими. Після цього фарбують у другій, цього разу темнішій фарбі. І так роблять доти, доки писанка на набере такого вигляду, якого їй хоче надати писанкарка.
І ось, коли вже малюнок закінчений, писанки складають у череп’яну миску і кладуть у піч, де повинна бути температура 35-40 градусів Цельсія. Коли віск розтопиться і спливе з яйця, писанка готова.

При підготовці матеріалу використані дослідження Олекси Воропая.