Народні та християнські свята. Страсний тиждень
Сьомий тиждень Великого посту, останній перед Великоднем має назву Страсної седмиці або Страсного тижня. Взагалі Великий піст триває шість тижнів, але він не припиняється, і навіть посилюється, під час Страсної седмиці.
За церковною традицією, цей тиждень має ще назву Великий, і кожний день тижня також одержав цю назву й відповідає Євангельській історії Ісуса Христа, починаючи з його входу до Єрусалима й закінчуючи розп’яттям та мученицькою смертю на Хресті.
У Великий понеділок приводиться чудо засохлої смаківниці, про яке розповідається в Євангеліях від Матвія та Марка. Ця історія доводить, що віра має величезну силу й здатна творити чудеса.
У Великий вівторок під час богослужіння читаються бесіди Ісуса Христа з учнями та його останні притчі.
У Велику середу увага привертається «блудниці, яка розкаялася». Під час служби підкреслюється різниця між врятованою грішною жінкою та Іудою, обраним апостолом, який загинув: одна віддає своє багатство Христові та цілує його ноги, інший за гроші зраджує Христа поцілунком.
У Великий четвер згадується Таємна вечеря, що здійснив напередодні свого розп’яття Ісус Христос зі своїми учнями в ознаменування заповіданого пророком Мойсеєм Великодня. Із цією подією пов’язане встановлення таїнства Євхаристії, причастя.
У Велику п’ятницю, на вечері, згадується погребання Христа, з особливою урочистістю виноситься плащаниця з вівтаря на середину церкви для поклоніння віруючих.
Велика субота – останній день Великого посту. На утрені продовжується поклоніння плащаниці, читається літургія Василія Великого (Кесарійського). У цей день обов’язково буває вечірня служба, що належить Великій неділі. Початок ночі триває в читанні Діянь апостолів, і, нарешті, саме перед Великодньою утренею здійснюється опівношна – церковна служба з 12 години ночі до ранку, що нагадує віруючим про молитву Христа перед розп’яттям, під час якої плащаниця знову вноситься до вівтаря через царські врата та кладеться на престол, де вона залишається сорок днів, до вознесіння Господнього. Опівночі Великоднім хресним ходом починається заутреня.
Процесія обходить храм та повертається до його зачинених дверей. Священик повідомляє про Воскресіння Христа. Народ входить до храму, і заутреня продовжується. Весь храм прикрашений квітами, скрізь дуже багато світла, священики одягнені у святкові ризи. У центрі храму, на аналої, лежить ікона Воскресіння, що зображує Христа, який розбиває ворота пекла і звільняє Адама та Єву. На цій службі вже нічого не читається, а тільки співається. Знову і знову священик вигукує «Христос Воскрес!», і кожного разу народ йому відповідає: «Воістину Воскрес!» Великодній тиждень починається.
За церковною традицією, цей тиждень має ще назву Великий, і кожний день тижня також одержав цю назву й відповідає Євангельській історії Ісуса Христа, починаючи з його входу до Єрусалима й закінчуючи розп’яттям та мученицькою смертю на Хресті.
У Великий понеділок приводиться чудо засохлої смаківниці, про яке розповідається в Євангеліях від Матвія та Марка. Ця історія доводить, що віра має величезну силу й здатна творити чудеса.
У Великий вівторок під час богослужіння читаються бесіди Ісуса Христа з учнями та його останні притчі.
У Велику середу увага привертається «блудниці, яка розкаялася». Під час служби підкреслюється різниця між врятованою грішною жінкою та Іудою, обраним апостолом, який загинув: одна віддає своє багатство Христові та цілує його ноги, інший за гроші зраджує Христа поцілунком.
У Великий четвер згадується Таємна вечеря, що здійснив напередодні свого розп’яття Ісус Христос зі своїми учнями в ознаменування заповіданого пророком Мойсеєм Великодня. Із цією подією пов’язане встановлення таїнства Євхаристії, причастя.
У Велику п’ятницю, на вечері, згадується погребання Христа, з особливою урочистістю виноситься плащаниця з вівтаря на середину церкви для поклоніння віруючих.
Велика субота – останній день Великого посту. На утрені продовжується поклоніння плащаниці, читається літургія Василія Великого (Кесарійського). У цей день обов’язково буває вечірня служба, що належить Великій неділі. Початок ночі триває в читанні Діянь апостолів, і, нарешті, саме перед Великодньою утренею здійснюється опівношна – церковна служба з 12 години ночі до ранку, що нагадує віруючим про молитву Христа перед розп’яттям, під час якої плащаниця знову вноситься до вівтаря через царські врата та кладеться на престол, де вона залишається сорок днів, до вознесіння Господнього. Опівночі Великоднім хресним ходом починається заутреня.
Процесія обходить храм та повертається до його зачинених дверей. Священик повідомляє про Воскресіння Христа. Народ входить до храму, і заутреня продовжується. Весь храм прикрашений квітами, скрізь дуже багато світла, священики одягнені у святкові ризи. У центрі храму, на аналої, лежить ікона Воскресіння, що зображує Христа, який розбиває ворота пекла і звільняє Адама та Єву. На цій службі вже нічого не читається, а тільки співається. Знову і знову священик вигукує «Христос Воскрес!», і кожного разу народ йому відповідає: «Воістину Воскрес!» Великодній тиждень починається.