У страсну п’ятницю віруючі люди нічого не їли до самого виносу плащаниці з вівтаря, а це бувало близько другої години пополудні. Після повернення з церкви обідали, але обід був звичайно пісним.
Працювати у Страсну п’ятницю – великий гріх, особливо не можна рубати дрова або що-небудь рубати сокирою. У цей день можна робити тільки дві справи: пекти паски та садити капусту.
Капусту йшли садити тоді, коли паски вже посаджені в піч – «щоб капуста була здорова, як паска». Вважалося, що від того, яка вдасться паска, залежить добробут у домі: якщо верх паски западе, або вона виявиться порожньою всередині – це віщує нещастя; розтріскається зверху – це теж знак недобрий, а якщо паска вийде високою та смачною – родина проживе рік щасливо.
Розповімо старий рецепт випікання пасок. Робили опару на молоці, до опари додавали борошна та яєць і замішували тісто. У тісто клали жовтий та білий імбир. Жовтий – для зовнішнього вигляду паски, а білий – для її запаху. Додавали ще шафран, щоб випічка мала приємний жовтий колір. Тісто для паски клали у високі форми, а зверху прикрашали хрестом або шишками – теж із тіста. На деякий час форми з тістом ставили в тепле місце, щоб тісто підійшло, а потім уже у розпалену гарячу піч. За давньою традицією, паски пеклися тільки один раз на рік – до Великодня, причому їсти їх не можна було, поки вони не посвячені.
Робили ще також сирні паски у вигляді чотиригранної усіченої піраміди. Боки такої паски прикрашалися різними візерунками та спеціальними літерами.
Існувала прикмета, що в Страсну п’ятницю не можна співати, адже Господь у цей день постраждав. Казали, що той, хто співає в цей день, буде у Великдень плакати.