У Страсну суботу фарбують яйця, тобто роблять крашанки. За повір’ям, крашанки зроблені саме цієї суботи, довго не псуються, а зберігаються протягом усіх пасхальних свят.
Первісно яйця фарбували тільки природними барвниками: березовим листям, чебрецем, фуксином, яблуневою корою, корою з чорноклена, пролісками, лушпинням цибулі. А вже наприкінці ХІХ століття все більшого розповсюдження набувають куповані барвники, а також фарбування яєць різнокольоровими клаптиками тканини, від чого яйця виходили мармуровими. Широко розповсюдженими в Україні, особливо в Західній, були писанки – яйця, які прикрашалися своєрідними орнаментами, що перетворилося на своєрідний промисел.
Поява як крашанок, так і писанок пов’язана з дохристиянським звичаєм зустрічі весни та заклинанням родючості. Ще задовго до християнства яйце було символом воскресіння, відродження життя, символом сонця, синонімом джерела життя у всесвіті. Орнамент найдавніших писанок – геометричний: трикутники, спіралі, кола, 40 гілочок та ін. Усе це ознаки різних ритуалів або священні числа, що пов’язані з атрибутикою язичницьких богів. У християнські часи ці малюнки набули іншого змісту. Число 40, наприклад, пояснюється сорокаденним постом або існуванням 40 святих мучеників. Крім геометричних орнаменти писанок бувають ще рослинними, зоологічними, антропологічними та побутовими.
Відносно звичаю фарбувати яйця до Великодня та прикрашати їх орнаментами існує багато легенд. В одній з них розповідається про те, що у давні часи Ісус Христос подорожував з апостолом Петром по землі. Проходили вони одним селом, а там були вороги Ісуса. Побачили вороги Ісуса Христа і почали в нього кидати каміння. Але як тільки камінь торкався до його одягу, він перетворювався на розписне або крашене яйце. Святий Петро зібрав їх усі в кишеню, а потім роздав людям. Відтоді, кажуть, існує звичай розписувати та фарбувати яйця до Великодня.