НАТО допоможе Україні в енергетичних війнах
Хоча поняття "Енергетична війна" поки сприймається суспільством як метафора, насправді це - "жорстока реальність".
Про це сказав сьогодні на прес-конференції в Києві директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.
За його словами, наслідки енергетичної війни можуть за масштабами бути рівними або навіть перевершувати наслідки війни "звичайної".
"Замість окупації території захоплюються ринки й активи без збройного вторгнення. У разі застосування збройних сил частина активів та інфраструктури може бути знищена, тоді як у результаті війни енергетичної вони залишаються непошкодженими. В результаті енергетичної війни (блокади, обмеження енергопостачань) економічному потенціалу країни-жертви може бути завданий відчутний збиток і спричинені системні кризові явища, здатні загальмувати або відкинути країну в економічному розвитку, а також різко зменшити можливості оборони у разі збройної агресії", - сказав Гончар.
На думку експерта, енергетичні війни в двох різновидах - енергоресурсному й інфраструктурному - вже ведуться на пострадянському просторі. Як приклади застосування "енергозброї" він навів, зокрема, обмеження російським "Газпромом" постачань газу до Білорусі взимку 2004 року та в 2006 році, обмеження постачань газу для України взимку 2005-2006 р. р., повне припинення постачань нафти компанією "Транснефть" до Литви влітку 2006 р.
Михайло Гончар зазначив, що тільки після цих резонансних подій США та країни ЄС звернули увагу на той факт, що "в СНД енерговійни стали реальністю". Проте, за його словами, ЄС досі не виробив загальної політики у сфері енергобезпеки, тоді як "НАТО діє більш послідовно". Тому саме на альянс і покладають надії українські "євроінтегратори".
Втім, російські компанії скуповують активи і в країнах НАТО, що у низці випадків, вважає експерт, "виходить за рамки простої бізнес-стратегії".
Гончар звернув увагу на інформаційну складову енергетичних баталій.
"Ефект поразки різко зростає за паралельного використання інформаційно- пропагандистських засобів і способів ведення психологічної війни через мас- медіа. Можна стверджувати, що інформаційна війна та психологічні операції є необхідним супутнім компонентом ефективного застосування енергетичної зброї. Інформаційно-психологічна кампанія спланована наперед, із використанням ЗМІ мультиплікативно збільшує ефект тиску, точково концентруючи його на політичному керівництві країни з метою схилити до схвалення ситуативного рішення про вирішення конфлікту на запропонованих "агресором" умовах", - вважає експерт.
Україна навряд чи може протистояти "агресорові" самостійно, зазначив уповноважений президента України в міжнародних питаннях енергетичної безпеки Богдан Соколовській.
За його словами, в цьому питанні допоможе реалізація Краківської ініціативи, в межах якої Україна, Азербайджан, Грузія та Польща "ініціювали багатосторонній процес перемовин про перехід від "індивідуальної до "колективної" системи гарантування енергетичної безпеки". Соколовській повідомив, що черговий саміт Краківської ініціативи відбудеться 22-23 травня в Києві.
"Одним з ключових питань порядку денного травневого саміту буде ініціатива президента України щодо створення "Балто-Черноморско-Каспійської енерготранзитної співдружності", - сказав уповноважений, додавши, що така неформальна співдружність "сприятиме встановленню нової культури енерготранзиту", пише Новый Регион.
Про це сказав сьогодні на прес-конференції в Києві директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.
За його словами, наслідки енергетичної війни можуть за масштабами бути рівними або навіть перевершувати наслідки війни "звичайної".
"Замість окупації території захоплюються ринки й активи без збройного вторгнення. У разі застосування збройних сил частина активів та інфраструктури може бути знищена, тоді як у результаті війни енергетичної вони залишаються непошкодженими. В результаті енергетичної війни (блокади, обмеження енергопостачань) економічному потенціалу країни-жертви може бути завданий відчутний збиток і спричинені системні кризові явища, здатні загальмувати або відкинути країну в економічному розвитку, а також різко зменшити можливості оборони у разі збройної агресії", - сказав Гончар.
На думку експерта, енергетичні війни в двох різновидах - енергоресурсному й інфраструктурному - вже ведуться на пострадянському просторі. Як приклади застосування "енергозброї" він навів, зокрема, обмеження російським "Газпромом" постачань газу до Білорусі взимку 2004 року та в 2006 році, обмеження постачань газу для України взимку 2005-2006 р. р., повне припинення постачань нафти компанією "Транснефть" до Литви влітку 2006 р.
Михайло Гончар зазначив, що тільки після цих резонансних подій США та країни ЄС звернули увагу на той факт, що "в СНД енерговійни стали реальністю". Проте, за його словами, ЄС досі не виробив загальної політики у сфері енергобезпеки, тоді як "НАТО діє більш послідовно". Тому саме на альянс і покладають надії українські "євроінтегратори".
Втім, російські компанії скуповують активи і в країнах НАТО, що у низці випадків, вважає експерт, "виходить за рамки простої бізнес-стратегії".
Гончар звернув увагу на інформаційну складову енергетичних баталій.
"Ефект поразки різко зростає за паралельного використання інформаційно- пропагандистських засобів і способів ведення психологічної війни через мас- медіа. Можна стверджувати, що інформаційна війна та психологічні операції є необхідним супутнім компонентом ефективного застосування енергетичної зброї. Інформаційно-психологічна кампанія спланована наперед, із використанням ЗМІ мультиплікативно збільшує ефект тиску, точково концентруючи його на політичному керівництві країни з метою схилити до схвалення ситуативного рішення про вирішення конфлікту на запропонованих "агресором" умовах", - вважає експерт.
Україна навряд чи може протистояти "агресорові" самостійно, зазначив уповноважений президента України в міжнародних питаннях енергетичної безпеки Богдан Соколовській.
За його словами, в цьому питанні допоможе реалізація Краківської ініціативи, в межах якої Україна, Азербайджан, Грузія та Польща "ініціювали багатосторонній процес перемовин про перехід від "індивідуальної до "колективної" системи гарантування енергетичної безпеки". Соколовській повідомив, що черговий саміт Краківської ініціативи відбудеться 22-23 травня в Києві.
"Одним з ключових питань порядку денного травневого саміту буде ініціатива президента України щодо створення "Балто-Черноморско-Каспійської енерготранзитної співдружності", - сказав уповноважений, додавши, що така неформальна співдружність "сприятиме встановленню нової культури енерготранзиту", пише Новый Регион.
Джерело: «Оглядач», http://oglyadach.com/news/2008/5/7/194070.htm