В Києві відкрили пам’ятник Сікорському
Пам’ятник творцеві гелікоптера Ігорю Сікорському відкрили сьогодні в столиці.
З’явився він біля 6-го корпусу Національного технічного університету КПІ, де й навчався видатний авіаконструктор.
За словами кореспондента радіо „Київ 98 fm Романа Міхно: „Геніальний авіаційний конструктор, батько світового вертольотобудування Ігор Сікорський ще хлопчиком любив слухати розповіді мами про нескінченість Всесвіту, загадковість зірок та про таємниці морів, океанів і дивовижний та цікавий навколишній світ. Але найбільш його уяву вражала розповідь про генія ХV ст. Леонарда да Вінчі та про його ідею створити залізного птаха, літаючу машину, що мала підійматися у повітря під дією потужного гвинта без будь-якого розгону. Тоді він і уявити не міг, що стане творцем цілого покоління таких крилатих машин і через п’ять століть втілить мрію великого Леонарда да Вінчі. Сьогодні бронзовий Сікорський стоїть біля Політехнічного музею вдягнений у плащ, який ніби від вітру в’ється ліворуч, а в руках капелюх, якого він завжди торкався перед випробуванням чергового літака – на щастя. І надпис: «Знімаю капелюха перед альма-матер, яка підготувала мене до підкорення неба».
З’явився він біля 6-го корпусу Національного технічного університету КПІ, де й навчався видатний авіаконструктор.
За словами кореспондента радіо „Київ 98 fm Романа Міхно: „Геніальний авіаційний конструктор, батько світового вертольотобудування Ігор Сікорський ще хлопчиком любив слухати розповіді мами про нескінченість Всесвіту, загадковість зірок та про таємниці морів, океанів і дивовижний та цікавий навколишній світ. Але найбільш його уяву вражала розповідь про генія ХV ст. Леонарда да Вінчі та про його ідею створити залізного птаха, літаючу машину, що мала підійматися у повітря під дією потужного гвинта без будь-якого розгону. Тоді він і уявити не міг, що стане творцем цілого покоління таких крилатих машин і через п’ять століть втілить мрію великого Леонарда да Вінчі. Сьогодні бронзовий Сікорський стоїть біля Політехнічного музею вдягнений у плащ, який ніби від вітру в’ється ліворуч, а в руках капелюх, якого він завжди торкався перед випробуванням чергового літака – на щастя. І надпис: «Знімаю капелюха перед альма-матер, яка підготувала мене до підкорення неба».
Джерело: Роман Міхно, „Київ FМ”, http://radio.kiev.fm