16 травня за церковним календарем – преподобного Феодосія, ігумена Києво-Печерського.
Ім’я Феодосій означає «даний Богом». Народився він у заможній родині у Василькові під Києвом. Згодом його сім’я переїхала до Курська, де отримав нове місце служби батько. Тут пройшли дитячі та юнацькі роки Феодосія. Коли йому було тринадцять років, помер батько. Як розповідає житіє святого, написане Нестором літописцем («Патерик Печерський»), Феодосій в дитинстві багато читав, ходив до церкви, не носив дорогого одягу, прикрас, віддавав перевагу товариству бідних людей ніж свого рівня.
Мати сподівалася виростити сина дбайливим господарем і спадкоємцем її багатств. Проте, на 24-му році життя Феодосій таємно залишив домівку і пішов до Києва, де у Києво-Печерському монастирі, від руки преподобного Антонія він прийняв іноцький постриг.
Невдовзі Феодосій стає ігуменом і очолює Печерський монастир. Саме при ньому монастир перестає бути лише печерним. Для монастиря виділяється земельна ділянка, на якій будується Успенський собор, келії та інші монастирські споруди. Відтоді монастир набув сучасного територіального вигляду: Верхній – навколо Успенського собору та Нижній – Ближні та Дальні печери.
Феодосія вважають засновником монастирського статуту на Русі. За оповідями він запровадив в Печерському монастирі Студитський статут, який став прикладом чернечого життя для інших руських монастирів. Суворий устав передбачав безкінечне смирення, невтомну працю, ніякої власності – ані голки, ані нитки. Феодосій збудував будинок для сліпих, калік. Він піклувався про духовний пожиток для розуму для всіх.
У його келії вдень і вночі переписували книги. Сам ігумен і вичитував, і виправляв книги, пряв нитки для скріплення рукописів. Тихий, жалісливий Феодосій був надзвичайно твердий, коли справа торкалася зневаженої правди.
Його монастир поруч із стародавнім Києвом зробився «подібний до небес», від нього поширювалося проміння християнської благодаті. Тихо спочив Феодосій 16 травня 1074 року і був похований у печерах. Через 18 років його нетлінне тіло було перенесене до Успенського собору.