Львівщина. Коли фотомистецтво стає потворним
У межах Року замків і палаців Західної України, у Львові, на площі перед палацом Потоцьких, вісім фотохудожників з усієї України експонують виставку зруйнованих замків Львівщини “Пам’ять – колиска долі”. На чотирьох стендах вуличної фотовиставки впродовж двох тижнів можна побачити кількасот занехаяних, маловідомих, спотворених перебудовами та зруйнованих людською байдужістю архітектурних пам’яток.
Львів’яни стали першими оглядачами світлин львівських замків, спотворених часом і людьми. Як розповіла “Газеті” Наталка Киричанка, координатор проекту, керівництво палацу та міська рада пішли їм назустріч. “І директор музею Борис Возницький, і начальник управління сім’ї, молоді та спорту ЛМР Юрій Наконечний підтримали нашу ідею. А скільки часу діятиме виставка? Поки нас не виженуть звідти”, – жартує Наталка Киричанка.
Далі виставка помандрує Івано-Франківською, Закарпатською, Тернопільською, Чернівецькою, Волинською та Хмельницькою областями. Фінішуватиме в селі Отроків, що на Хмельниччині. Саме там виставка стане постійно діючою експозицією Музею архітектурної спадщини України. Відкриття виставки у Львові відбулося 15 травня. Ця дата не випадкова, зазначають організатори. Світлини зруйнованих замків у Львові виставили рівно за три місяці до початку фестивалю “Отроків-2008”. Цей захід відбуватиметься вперше, його мета – відродити пам’ять про маловідому українцям Миньковецьку державу, що існувала на межі XVIII-XIX століть. “Про Миньковецьку державу, що на Хмельниччині, не згадує жоден підручник, – розповідає Н. Киричанка. – Вона була, звичайно, ніким не визнана, та й проіснувала менш ніж півстоліття. Проте ця держава, що складалась із 17 навколишніх сіл, цікава тим, що вже тоді мала свою грошову одиницю, розвинену економіку, бізнес, власні фабрики та друкарні, а селян у ній на 60 років швидше звільнили від кріпацтва”.
Саме на фестивалі “Отроків-2008”, який відбудеться 15 серпня на Хмельниччині, відкриють таку потрібну Україні “виставку нашої байдужості” до пам’яток минулого.
Оксана Жила
Джерело: «Львівська газета», http://www.gazeta.lviv.ua
