Одна з останніх інтриг у боротьбі за владу між Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко завершилася капітуляцією прем’єр-міністра.
Так, під час екстреного засідання Кабміну, що відбулося в понеділок, вирішено перенести аукціон із продажу Одеського припортового заводу, запланований на 20 травня.
Загалом останній тиждень для Юлії Тимошенко не надто вдалий, оскільки вона одна за одною почала здавати свої позиції. Почалося все з того, що її рідна фракція підтримала Закон “Про Кабінет Міністрів”, яким суттєво обмежила повноваження свого лідера. Звісно, можна говорити, що голосування за цей закон було однією з коаліційних домовленостей, яких БЮТ свято дотримується, але таких законів було 12, і не всі з них колись ухвалять. Також можна вважати, що таке голосування є поступкою Президентові й наочно демонструє, як бютівці прагнуть зберегти коаліцію. Крім того, можна припустити, що голосування за Кабмін БЮТ обміняв на голосування за антиінфляційні закони. Проте, якими б не були причини, результат очевидний – Президент уже від початку цього тижня має значно більші повноваження, ніж досі, а прем’єр мусить “слухатися” і його, і РНБО.
Наслідки нового закону й нових повноважень не забарилися: подейкують, саме той пункт, згідно з яким уряд зобов’язаний виконувати рішення РНБО, і став однією з причин перенесення аукціону з продажу Одеського припортового. Адже рішення РНБО, яке нещодавно ввів у дію Президент, категоричне: призупинити приватизацію Одеського припортового заводу. А за компанію – і приватизацію Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, заводу “Турбоатом”, а також енергогенеруючих компаній “Дніпренерго”, “Центренерго”, “Західенерго” та “Донбасенерго”.
Звісно, Юлія Володимирівна останнім часом не надто прагнула виконувати укази, які суперечили її власним планам, незалежно від того, хто їх видавав. Зокрема, щодо того ж ОПЗ прем’єр проігнорувала декілька указів Віктора Ющенка, наказів Фонду держмайна та рішень РНБО. Нагадаємо, ще 15 квітня глава держави призупинив приватизацію ОПЗ, ветувавши дію розпорядження Кабміну від 11 лютого. А 21 квітня Фонд держмайна взагалі скасував цей конкурс. Проте це не завадило Юлії Тимошенко заявити, що приватизація буде. І конче 20 травня.
Інтрига протривала до ранку понеділка, коли відбулося екстрене засідання Кабінету Міністрів. Усе виглядало на те, що аукціон скасують, проте якось не вірилося, що Юлія Тимошенко так просто здасться. Тим паче, досі таких “подвигів” за нею не спостерігали, а приватизація припортового дуже важлива й для уряду, й для його глави особисто. Адже гроші від продажу мали б скерувати на забезпечення соціальних виплат Кабміну. І хоча словосполучення “Юлина тисяча” багато хто схильний вживати з негативною конотацією, вона таки “працює” – люди за тисячу готові носити Юлю на руках, а під час президентських виборів із радістю віддадуть їй свій голос свідомого громадянина.
До речі, саме плани стосовно грошей були одним з аспектів, на який різні люди мали своє бачення. Так, багато хто звинувачував Ю. Тимошенко в “проїданні” коштів від приватизації, й наголошував, що їх слід витратити у значно конструктивнішому напрямі. Принаймні ці гроші не мали б стати додатковим “харчем” для інфляції. Зокрема, в суботу під час брифінгу в Одесі лідер фракції “Наша Україна – Народна самооборона” В’ячеслав Кириленко заявив, що Одеський припортовий завод може бути приватизовано лише після того, як парламент затвердить держпрограму приватизації та ухвалить зміни до бюджету на 2008 рік. “Я впевнений, що будь-яку приватизацію повинен регулювати закон. Таким законом має стати програма приватизації. Водночас цей документ не передбачає, куди спрямують ці гроші. Щоб зрозуміти це, необхідно ухвалити зміни до бюджету-2008”, – пояснив він.
Але всі аргументи надто непереконливі, щоб змусити Юлію Тимошенко відмовитися від приватизації, заради якої вона пішла на низку радикальних вчинків: від захоплення Фонду держмайна до звинувачень на адресу Президента у зраді національних інтересів. Тому є припущення, що додатковим аргументом – і доволі вагомим – стало порушення Генеральною прокуратурою кримінальної справи проти призначеного Кабміном в. о. Фонду держмайна Андрія Портнова за фактом замаху на незаконну приватизацію.
Як повідомив генпрокурор Олександр Медведько, прокуратура провела перевірки законності дій А. Портнова, які мають ознаки перевищення ним владних повноважень і дестабілізують нормальну роботу ФДМ, повідомляє прес-служба Президента. “Ми створили мобільну слідчу оперативну групу, куди входять досвідчені працівники ГПУ та СБУ, розпочали досудове слідство”, – резюмував пан Медведько.
Окрім того, прокуратура провела перевірку законності дій Держказначейства, яке призупинило фінансування оперативної діяльності ФДМУ. За її підсумками Генпрокуратура виявила в діях Держказначейства очевидні порушення закону та внесла Держказначейству припис із вимогою негайно відновити здійснення видатків на казначейських рахунках ФДМ. “Оскільки щодо призупинення фінансування Фонду держмайна є порушення закону, ми порушили кримінальну справу за фактом перевищення службовими особами Державного казначейства України своїх службових обов’язків за статтею 365 Кримінального кодексу”, – повідомив генпрокурор.
Подейкують, що доручення генеральному прокурору провести розслідування ситуації навколо Фонду державного майна в п’ятницю під час засідання Радбезу особисто дав Віктор Ющенко. А якщо додати до аргументів за скасування приватизації величезну кількість підстав для ймовірності оскаржити рішення в суді, що суттєво може загальмувати отримання грошей від інвестора й подальшу їх виплату, то очевидно, що значно простіше було таки ухвалити рішення перенести аукціон. Звинувативши заодно Президента та його секретаріат із РНБО за компанію в тиску, намаганні знищити “чесну приватизацію” в Україні та лобіюванні інтересів олігархічних кланів.

Ірина Гамрищак
Джерело: «Львівська газета», http://www.gazeta.lviv.ua