Чернігівщина. У Батурин повертають часи Мазепи
Згідно з президентським указом від 21 листопада зараз у знаменитій гетьманській столиці Батурин (Чернігівська область) проводитимуться відновлювальні роботи з метою повного відтворення середовища часів Івана Мазепи. Попереду відбудова трьох брам, валів і дерев’яної церкви Воскресіння Христового, а також палацового комплексу разом із скарбницею.
Звісно, такій глобальній реставрації мають передувати науково-дослідні роботи та розкопки. Керівництво в такій нелегкій і відповідальній справі було доручено Володимирові Петровичу Коваленку, завідувачеві кафедри археології Чернігівського державного педагогічного університету. На цей час уже виявлено підвалини багатьох фортечних споруд і підземний хід, що вів із цитаделі до річки Сейм. Усі знахідки - і ті, що їх уже знайшли археологи, і ті, які ще знайдуть у майбутньому, - будуть музеєфіковані, себто стануть об’єктами показу. А всі останки оборонців Батурина під час штурму гетьманської столиці російськими військами під орудою князя Меншикова будуть перепоховані під церковними мурами.
Справжній археологічний сезон у Батурині почнеться 15 червня й триватиме аж до кінця вересні. За цей час науковці планують дослідити фундаменти церкви Живоначальної Трійці (1708 рік), яка, до речі, теж має бути відбудована, та розчистити рови, адже там можуть бути козацькі поховання. Крім цього заплановано провести дослідні роботи й у Гончарівці, що в кількох кілометрах од Батурина. Річ у тім, що там стояла заміська резиденція гетьмана Мазепи. Унікальний на той час будинок українського гетьмана був зведений з каменю у витончених ренесансних формах іще до початку будівництва Санкт-Петербурга.
Звісно, такій глобальній реставрації мають передувати науково-дослідні роботи та розкопки. Керівництво в такій нелегкій і відповідальній справі було доручено Володимирові Петровичу Коваленку, завідувачеві кафедри археології Чернігівського державного педагогічного університету. На цей час уже виявлено підвалини багатьох фортечних споруд і підземний хід, що вів із цитаделі до річки Сейм. Усі знахідки - і ті, що їх уже знайшли археологи, і ті, які ще знайдуть у майбутньому, - будуть музеєфіковані, себто стануть об’єктами показу. А всі останки оборонців Батурина під час штурму гетьманської столиці російськими військами під орудою князя Меншикова будуть перепоховані під церковними мурами.
Справжній археологічний сезон у Батурині почнеться 15 червня й триватиме аж до кінця вересні. За цей час науковці планують дослідити фундаменти церкви Живоначальної Трійці (1708 рік), яка, до речі, теж має бути відбудована, та розчистити рови, адже там можуть бути козацькі поховання. Крім цього заплановано провести дослідні роботи й у Гончарівці, що в кількох кілометрах од Батурина. Річ у тім, що там стояла заміська резиденція гетьмана Мазепи. Унікальний на той час будинок українського гетьмана був зведений з каменю у витончених ренесансних формах іще до початку будівництва Санкт-Петербурга.
До участі в роботах запрошуються всі охочі. Долучитися до археологічних досліджень можна на волонтерських засадах, себто видатки проживання й харчування покриваються власним коштом. Уже з 15 червня в Батурині планується організація волонтерського табору. Усі, хто виявив бажання взяти участь у цих епохальних розкопках можуть зв’язатися з керівником археологічних досліджень на теренах Батуринського заповідника Володимиром Петровичем Коваленком по електронній пошті – vpkarh@ukr.net
Владислав Журба, редактор «Музейного простору України», http://prostir.museum/publications/ua?id=372