Міністр Куйбіда підтримав ідею відновлення історико-архітектурного заповідника у Львові
Під час останніх відвідин Львова міністр регіонального розвитку та будівництва Василь Куйбіда заявив про необхідність відновлення діяльності Львівського державного історико-архітектурного заповідника та відновлення його дирекції.
Ця тема неодноразово піднімалася громадськістю та експертним середовищем міста і чи не найбільш загострилася потреба створення повноцінної дирекції заповідника під час руйнівних робіт на Ринку у 2006 році. На 6 червня запланований загальноукраїнський семінар-нарада щодо ситуації із збереженням і реставрацією пам'яток архітектури за участю міністра Василя Куйбіди, де зачіпатиметься і питання відновлення заповідника у Львові. Про це 2 червня ЗІК повідомила прес-служба Центру правових та політичних досліджень «Сім».
Професор, завідуючий кафедри Реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету «Львівська політехніка», доктор архітектури Микола Бевз, однозначно підтримує цю ідею, адже це може покращити збереження архітектурної спадщини Львова.
Центр правових та політичних досліджень «Сім» в рамках програми моніторингу державної пам’яткоохоронної політики відзначає гостру необхідність відновлення діяльності такого заповідника:
• це дозволить чіткіше розмежувати повноваження між різного рівня органами охорони культурної спадщини, а отже з однієї сторони спростити процедури, а з іншої посилити контроль та визначити відповідальних за бездіяльність в сфері охорони львівської старовини;
• підпорядкування майбутньої Дирекції не міській і не обласній, а центральній владі дасть змогу керівникам заповідника керуватися насамперед питаннями збереження пам’яток світового рівня, а не комунальними потребами, як це є зараз;
• інституалізація заповідника сприятиме чіткому дотриманню процедур і вимог до будівельного втручання в цілісних пам’яткоохоронних зонах як сам заповідник, зона ЮНЕСКО та історичний ареал міста.
Це відзначає і Микола Гайда, архітектор, член українського комітету ICOMOS: «Я вважаю, що потрібно реанімувати історично-архітектурний заповідник у Львові, оскільки Управління охорони історичного середовища є занадто залежним від міської влади. Це я можу сказати із власного досвіду. Коли ж створити історично-архітектурний заповідник підпорядкований органам центральної влади, то важелі тиску міської влади втрачаються і з’являється певна автономія, більша незалежність. Це дає можливість досягнути більшого успіху у збереженні історично-архітектурної спадщини Львова. А те, що управління не хоче цього робити, то це закономірно, бо воно дбає про своє. Адже у випадку відновлення історично-архітектурного заповідника у Львові управління втрачатиме важелі свого впливу в центральній частині міста».
Одним із чергових звернень громадськості з вимогою вирішити це питання став квітневий «Відкритий лист діячів культури, науки і мистецтв, лідерів громадських рухів щодо відновлення діяльності у м. Львові», на який і зреагував Кабмін. Проте міські райці далі послідовно не підтримують ідею відновлення заповідника, хоча міський голова в своїй передвиборчій програмі декларував відновлення заповідника.
Ця тема неодноразово піднімалася громадськістю та експертним середовищем міста і чи не найбільш загострилася потреба створення повноцінної дирекції заповідника під час руйнівних робіт на Ринку у 2006 році. На 6 червня запланований загальноукраїнський семінар-нарада щодо ситуації із збереженням і реставрацією пам'яток архітектури за участю міністра Василя Куйбіди, де зачіпатиметься і питання відновлення заповідника у Львові. Про це 2 червня ЗІК повідомила прес-служба Центру правових та політичних досліджень «Сім».
Професор, завідуючий кафедри Реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету «Львівська політехніка», доктор архітектури Микола Бевз, однозначно підтримує цю ідею, адже це може покращити збереження архітектурної спадщини Львова.
Центр правових та політичних досліджень «Сім» в рамках програми моніторингу державної пам’яткоохоронної політики відзначає гостру необхідність відновлення діяльності такого заповідника:
• це дозволить чіткіше розмежувати повноваження між різного рівня органами охорони культурної спадщини, а отже з однієї сторони спростити процедури, а з іншої посилити контроль та визначити відповідальних за бездіяльність в сфері охорони львівської старовини;
• підпорядкування майбутньої Дирекції не міській і не обласній, а центральній владі дасть змогу керівникам заповідника керуватися насамперед питаннями збереження пам’яток світового рівня, а не комунальними потребами, як це є зараз;
• інституалізація заповідника сприятиме чіткому дотриманню процедур і вимог до будівельного втручання в цілісних пам’яткоохоронних зонах як сам заповідник, зона ЮНЕСКО та історичний ареал міста.
Це відзначає і Микола Гайда, архітектор, член українського комітету ICOMOS: «Я вважаю, що потрібно реанімувати історично-архітектурний заповідник у Львові, оскільки Управління охорони історичного середовища є занадто залежним від міської влади. Це я можу сказати із власного досвіду. Коли ж створити історично-архітектурний заповідник підпорядкований органам центральної влади, то важелі тиску міської влади втрачаються і з’являється певна автономія, більша незалежність. Це дає можливість досягнути більшого успіху у збереженні історично-архітектурної спадщини Львова. А те, що управління не хоче цього робити, то це закономірно, бо воно дбає про своє. Адже у випадку відновлення історично-архітектурного заповідника у Львові управління втрачатиме важелі свого впливу в центральній частині міста».
Одним із чергових звернень громадськості з вимогою вирішити це питання став квітневий «Відкритий лист діячів культури, науки і мистецтв, лідерів громадських рухів щодо відновлення діяльності у м. Львові», на який і зреагував Кабмін. Проте міські райці далі послідовно не підтримують ідею відновлення заповідника, хоча міський голова в своїй передвиборчій програмі декларував відновлення заповідника.