Із російським флотом Україна спізнилася
Розмова з Борисом Кожиним, першим командувачем Військово-Морського флоту України
Візит українського Президента до Росії не привів до налагодження порозуміння стосовно виведення Чорноморського флоту Росії з Криму. Українська сторона ще у квітні офіційно повідомила Кремль, що не планує продовжувати договір про перебування російських кораблів у Криму, натомість російська сторона не поспішає з підготовкою до виведення.
Ба більше, за заявами вищого командування ВМС Росії, вони планують іще більше посилити російський флот у Криму. Зрозуміло, що така деструктивна позиція Росії не на користь вирішення проблеми. Про те, що це може означати, в інтерв’ю з першим командувачем Військово-Морського флоту України Борисом Кожиним.
– Пане Борисе, позиція України чітка – до 2017року російський флот необхідно вивести із Криму. Однак Росія зволікає. Які наслідки для двосторонніх відносин може мати така суперечність позицій? Чи може це загрожувати конфліктом?
– З українського боку – ні, а з боку північного сусіда – так. Упродовж року-двох виведення флоту неможливе, бо це стратегічне з’єднання, яке має кораблі, інфраструктуру, військові підрозділи, склади та багато чого іншого у великих обсягах. А це потребує великих зусиль щодо виведення – аж до десяти років. Тобто ми вже спізнилися. Треба було раніше говорити про виведення. Тому наразі нам конче необхідний конкретний план дій виведення Чорноморського флоту РФ з України.
– Тобто Росія вже зараз мала б розпочати процес виведення, тому що може спізнитися?
– Так. Однак Росія, звісно, не зацікавлена в цьому, вона захищає свої національні інтереси, як і кожна держава. А ми не дбаємо про власні інтереси. Це прикро. Тому нам – громадськості – треба наполягати, щоб і Верховна Рада, й уряд, і Президент негайно зайнялися тим, щоб схвалити графік виведення Чорноморського флоту з терен України до 2017 року.
– І такий план можна навіть не погоджувати з російською стороною?
– Вважаю, що саме нам це треба робити, бо саме ми є зацікавленою стороною. Моя позиція така: треба це робити консолідовано – погодити положення у Верховній Раді та подати на розгляд уряду, а Кабмін уже мав би виробити план-графік виведення Чорноморського флоту Росії.
– Якщо Росія не погодиться на план виведення, то в який спосіб можна буде на неї вплинути?
– У мене позиція єдина – щоб Російська Федерація з повагою ставилася до Української Держави, щоб із повагою ставилася до українців, не називаючи їх хохлами, щоб вона з повагою ставилася до української мови, історії, культури, віри, українського прапора, герба, гімну. Для цього нам усім негайно треба підняти руки та за два дні вступити в НАТО.
– Але уявімо собі ситуацію, що настав травень 2017 року, а російський флот іще в Криму. Що тоді?
– Засоби масової інформації нині спроможні зрушити все те, і тільки через пресу, телебачення, радіо можна розповісти людям, що там відбувається. Треба, щоб і західні, натовські сили працювали над цим. От тоді ми, може, і зрушимо процес.
Візит українського Президента до Росії не привів до налагодження порозуміння стосовно виведення Чорноморського флоту Росії з Криму. Українська сторона ще у квітні офіційно повідомила Кремль, що не планує продовжувати договір про перебування російських кораблів у Криму, натомість російська сторона не поспішає з підготовкою до виведення.
Ба більше, за заявами вищого командування ВМС Росії, вони планують іще більше посилити російський флот у Криму. Зрозуміло, що така деструктивна позиція Росії не на користь вирішення проблеми. Про те, що це може означати, в інтерв’ю з першим командувачем Військово-Морського флоту України Борисом Кожиним.
– Пане Борисе, позиція України чітка – до 2017року російський флот необхідно вивести із Криму. Однак Росія зволікає. Які наслідки для двосторонніх відносин може мати така суперечність позицій? Чи може це загрожувати конфліктом?
– З українського боку – ні, а з боку північного сусіда – так. Упродовж року-двох виведення флоту неможливе, бо це стратегічне з’єднання, яке має кораблі, інфраструктуру, військові підрозділи, склади та багато чого іншого у великих обсягах. А це потребує великих зусиль щодо виведення – аж до десяти років. Тобто ми вже спізнилися. Треба було раніше говорити про виведення. Тому наразі нам конче необхідний конкретний план дій виведення Чорноморського флоту РФ з України.
– Тобто Росія вже зараз мала б розпочати процес виведення, тому що може спізнитися?
– Так. Однак Росія, звісно, не зацікавлена в цьому, вона захищає свої національні інтереси, як і кожна держава. А ми не дбаємо про власні інтереси. Це прикро. Тому нам – громадськості – треба наполягати, щоб і Верховна Рада, й уряд, і Президент негайно зайнялися тим, щоб схвалити графік виведення Чорноморського флоту з терен України до 2017 року.
– І такий план можна навіть не погоджувати з російською стороною?
– Вважаю, що саме нам це треба робити, бо саме ми є зацікавленою стороною. Моя позиція така: треба це робити консолідовано – погодити положення у Верховній Раді та подати на розгляд уряду, а Кабмін уже мав би виробити план-графік виведення Чорноморського флоту Росії.
– Якщо Росія не погодиться на план виведення, то в який спосіб можна буде на неї вплинути?
– У мене позиція єдина – щоб Російська Федерація з повагою ставилася до Української Держави, щоб із повагою ставилася до українців, не називаючи їх хохлами, щоб вона з повагою ставилася до української мови, історії, культури, віри, українського прапора, герба, гімну. Для цього нам усім негайно треба підняти руки та за два дні вступити в НАТО.
– Але уявімо собі ситуацію, що настав травень 2017 року, а російський флот іще в Криму. Що тоді?
– Засоби масової інформації нині спроможні зрушити все те, і тільки через пресу, телебачення, радіо можна розповісти людям, що там відбувається. Треба, щоб і західні, натовські сили працювали над цим. От тоді ми, може, і зрушимо процес.
Розмовляв Володимир Кучер
Джерело: «Львівська газета», http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/06/12/31941/