пахне древній Свірзький замок.
Унікальна пам’ятка архітектури XV-XVI століть – Свірзький замок у селі Свірж Перемишлянського району Львівської області – одна із перлин “Золотої підкови Львівщини”, де-факто опинилася без господаря. Допоки владні інстанції з’ясовують, кому належить палац, на його території смажать шашлики та влаштовують п’яні гулянки…
... Доїхати до Свіржа, перша згадка про який датується 1427 роком, можна будь-якою маршруткою, що прямує дорогою до Перемишлян. Аби зекономити час та гроші, ми вирішили випробувати розрекламований у американських фільмах спосіб подорожування – “автостоп”. Колеса самі нас знайшли. Батько і син, які мандрували автівкою у тому ж напрямку, спинилися біля нас запитати дорогу… Через менш як годину ми були на місці.
…Милуючись лугами і озерами навколо, оглядаючи мури, які вже мали нагоду бачити у кадрах легендарної стрічки “Д’Артаньян і три мушкетери”, підходимо до замкової брами. Зачинено. Обійшовши фортецю довкола, дорогою, що веде через мальовничий парк, ховаємося від дощу під мостом.
Злива закінчилася, і ми піднялися нагору, аби вдруге спробувати потрапити на подвір’я палацу. Велику дерев’яну браму відчинив чоловік у не надто тверезому стані і попросив скласти йому благодійний внесок як плату за вхід. На прохання представитися і запитання, чи можемо ми поспілкуватися з кимось із керівництва, чоловік запевнив, що керівництво на сьогодні – це він і що звати його Максим Пулімьотчік, хоча жінки, що були з ним у компанії, кликали його Степаном… Схоже, ми тут були першими благодійниками, адже до нашого внеску скринька була пуста.
…На подвір’ї замку поглядом зустрічаюсь із паном, що обертає шашлики на малому мангалі. Спантеличено заходжу у перші ж відчинені двері… У кількох кімнатах помітні сліди початкового ремонту. А від побаченого далі ми не могли оговтатися протягом кількох хвилин. Темні закручені коридори, що ведуть до кількох десятків кімнат, вже давно втратили дух давнини. Тут не пахне легендою… Кімнати, викладені радянською плиткою, з гнилими віконними рамами, пахли радше “совком”, вогкістю, а подекуди… й громадськими туалетами.
Нагадаємо, 21 листопада Кабінет міністрів України своєю постановою вніс пам’ятку архітектури - Свірзький замок XV-XVI століть - до переліку об’єктів права державної власності, які можуть надаватися у концесію. Проте спротив громадськості щодо концесії Свірзького замку змусив обласну владу піти на поступки. Відтак на базі Свірзького замку пропонують створити міжнародний культурно-відпочинковий центр творчих спілок.

Коментарі для «ВЗ»
Михайло Ягольник, заступник голови Львівської організації Національної спілки архітекторів України
Не знаю, що зараз діється у Свірзькому замку. Палац формально підпорядковується Львівській організації Національної спілки архітекторів України. Тобто все погане, що стосується замку, – наша вина. Проте повноцінних прав розпоряджатися цим об’єктом у нас немає. Об’єкт у віданні Обласної держадміністрації – відділу охорони історичної спадщини. Важко сказати, хто є господарем замку. Сподіваюся, що Спілка... Проте ті документи, що маємо, – всіляко оспорюються владою. Зараз готується конкурс, згідно з яким у жовтні визначать інвестора, в чиїх руках опиниться доля замку. На цей процес я не впливаю. Натомість хотілося б, щоб у цьому проекті Львівська організація Національної спілки архітекторів України мала свою частку. Самотужки дати ради не могли. Половину тих інвесторів, які можуть фігурувати у тендері, знайшов я. До безпосередньої співучасті з ними не дійшло з однієї причини - ми не мали повних прав залучати інвесторів. Затягувати цей процес рівноцінно тому, що долучитися до загибелі замку...

Василь Івановський, начальник управління охорони культурної спадщини ЛОДА
Господарем замку є держава, а управління охорони культурної спадщини - балансоутримувачем. На даний час об’єкт переданий у користування Національній спілці архітекторів України. Кілька років Спілка не займається замком, не виділяє коштів на його утримання, тож він стоїть зачинений. Є дві особи, які числяться там у дирекції і вже п’ять років не отримують зарплатні. Все кинуто напризволяще, незважаючи на неодноразові наші нагадування про необхідність охорони об’єкта. У зв’язку з цим ставимо питання про розірвання договору зі Спілкою. В даний час у замку ніхто не проводить ремонтних робіт. Лише охоронець час від часу щось підлатує, міняє вікна, які часто розбивають. Допоки не буде проведений конкурс – ніхто нічого там будувати не може. Готуємо документацію на оголошення конкурсу про концесію. Ми погодилися з пропозиціями творчих спілок і Бориса Возницького про створення на базі Свірзького замку культурно-відпочинкового центру для творчих спілок.

Борис Возницький, директор Львівської галереї мистецтв
Ремонтні роботи в замку тривають давно, але наразі з браку коштів тимчасово припинені. Їх проводить Національна спілка архітекторів України, у підпорядкуванні якої знаходиться об’єкт. Замок не охороняється належним чином. Є чоловік, який наглядає за замком, бере з відвідувачів пам’ятки гроші. Але він часто п’яний, а люди ходять і нищать...
Національна спілка архітекторів підписала з Львівською галереєю мистецтв договір про спільне використання Свірзького замку під Європейський конференційно-творчий об’єкт, і наразі чекаємо, коли Спілка дасть роботі хід. А управління охорони культурної спадщини хоче замок продати. Проте ці дії є протизаконними. Згідно з рішенням Президента, Свірзький замок приватизації не підлягає. Тому вирішили віддати його у концесію. Але згідно з законом про концесію, Свірзький замок можна було б віддати у тимчасове користування, якби він не містився в рекреаційній зоні, загальна площа якої - 22 гектари.

Божена ГОРОДНИЦЬКА.
Фото автора.
На фото: Свірзький замок - одна із перлин “золотої підкови” Львівщини.
Джерело: «Високий замок», http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=65760