Українці майже нічого не знають про Північноатлантичний альянс і потребують об'єктивної інформації - така думка звучала на зустрічі представників громадськості Дніпропетровська з делегацією НАТО, яка відбулася у відкритому днями Центрі євроатлантичної інтеграції.
Спілкуванню з гостями з Брюсселя намагалися зашкодити противники вступу України до НАТО. Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішель Дюре заявив журналістам, що поважає право українських громадян виражати свої погляди в рамках чинного законодавства, оскільки це є виявом демократії. "На лозунги та крики "Геть НАТО!", - сказав він, - ми відповідаємо лозунгом "Геть незнанню про НАТО!"
Спілкування з натовською делегацією за круглим столом саме й було присвячено цій темі. "Ми приїхали не агітувати, а інформувати українську громадськість про те, що собою являє Північноатлантичний альянс, - сказав посол Словаччини в НАТО Франтішек Касіцкі. - Але право вибору приєднуватися чи не приєднуватися до клубу демократичних країн залишається за громадянами України". У складі делегації були представники як "старих" країн-членів НАТО, так і "молодих". Досвід останніх особливо значимий для України, оскільки серед них колишні союзники зі Східної Європи за Варшавським договором, а також країни Балтії - в минулому радянські республіки. "Свій вибір ми зробили ще на початку 90-х, - сказав посол Чехії в НАТО Стефан Фуле, - і не шкодуємо про це. Сучасний Альянс - не стільки воєнна, скільки політична організація. Всі рішення приймаються виключно консенсусом представників 26 країн, і за три роки роботи на своїй посаді я не пам'ятаю жодного випадку, коли б рішення приймалося "в обхід". Вступ до НАТО, за його словами, допоміг Чехії реформувати армію та знайти свою нішу в системі колективної оборони. Якщо раніше в умовах холодної війни доводилося утримувати 900 танків і 300 надзвукових літаків, то зараз їхня кількість, а, отже, і витрати істотно скоротилися. Однак під "парасолькою" НАТО це не призвело до зниження рівня б езпеки. Навпаки, він значно підвищився. Тепер у рамках НАТО Чехія спеціалізується на захисті від хімічної та біологічної зброї. Про скорочення воєнних витрат говорив і посол Литви у НАТО Лінас Лінкявічус. "Ми платимо до бюджету НАТО символічні внески на утримання штабів і офісів, - сказав він. - Ми підрахували, що за чотири роки витратили в рамках співпраці 10 млн. євро, а сама Литва за цей час отримала 30 млн. євро - втричі більше". "НАТО, - підкреслив посол, - це великий механізм, і нам не потрібна власна велика армія. Необхідні мобільні підрозділи та висока якість воєнної підготовки". Цю якість підтверджує участь у миротворчих операціях, за час яких із 1996 року загинуло лише двоє військовослужбовців - один офіцер у Боснії і нещодавно один солдат в Афганістані. "Однак така кількість втрат, - зазначив Л. Лінкявічус, - фіксується і в пожежників". Учасників круглого столу з української сторонни непокоїло питання: чи не призведе вступ до НАТО до погіршення відносин із сусідньою Росіє ю. "Ми не маємо наміру втручатися у внутрішні справи, як і у двосторонні відносини, - сказав із цього приводу посол Великобританії в НАТО Стюарт Елдон. - Хочу лише зауважити, що Росія - це стратегічний партнер Альянсу. Її представник присутній на наших засіданнях як 27-й учасник і щодо більшості питань ми знаходимо цілковиту згоду. Існує ціла низка напрямів, за якими розвивається наша співпраця - це стосується систем протиракетної оборони, антитерористичної операції в Афганістані, боротьби з перевезенням наркотиків". Жвавий інтерес на зустрічі викликало питання про межі розширення НАТО. Посли нарахували 67 країн світу, які нині співпрацюють з Альянсом. "Всі вони добровільно беруть участь у різних програмах, передусім - задля власної вигоди, -зазначив посол Литви. – Двері в НАТО не зачинені ні для кого, в тому числі й для України, яку ми
зараховуємо до дуже важливих партнерів".

Приблизно те саме коло проблем обговорювалося і на зустрічі послів НАТО зі студентами дніпропетровських вузів. Молодь, як виявилося, припасла для гостей немало гострих питань, і першим із них було: "Навіщо Україні НАТО?"
"У цьому питанні, - резонно заявив чеський посол Стефан Фуле, - ви маєте розібратися самі. Єдине, чим ми можемо допомогти, - це розповісти, що таке Альянс, проте рішення лишається за вами". Випало пояснювати представникам НАТО також, чому наприкінці 90-х довелося застосувати військову силу на Балканах. "Повірте, - сказали посли колишніх соціалістичних країн, - для нас це було дуже непросте рішення, яке ми мусили приймати відразу після вступу до Альянсу. Однак усі дипломатичні засоби було вичерпано. Протее сьогодні Сербія співпрацює з НАТО і готується перейти до інтенсивного діалогу". Постаралися розвіяти члени делегації і ще одне поширене твердження про те, що вступ до Альянс приведе до повного краху українську оборонну промисловість. "Якщо ви думаєте, - сказали вони, - що ми відмовилися від танків Т 72 або від автоматів Калашникова, то сильно помиляєтеся. Суть НАТО не в західних озброєннях, а в рівноправному партнерстві в ім'я колективної системи безпеки. Коли бажаєте - це така собі медична страховка, хоча до самої "хвороби" діло може й не дійти". Своїм враженням від зустрічей у Дніпропетровську з кореспондентом "Дня" поділився посол Чехії Стефан Фуле. "У мене враження хороше, - сказав він. – Дискусія була відкритою. Не всі питання нам подобалися - це правда. Але з іншого боку, вони показують, що є інтерес дізнатися побільше про НАТО, про ті перспективи, які дає співпраця України й Альянсу. Людей не треба було закликати - питань було так багато, що ми ледве встигали відповідати. Я гадаю, це найголовніше, і цим я задоволений".

Вадим РИЖКОВ.
Джерело: Газета "День", http://www.day.kiev.ua/203083/