Початок посту, присвяченого апостолам Петру й Павлу, залежить від свята Великодня. Він починається у неділю Всіх Святих – останній день великоднього торжества. Цього року Петрів піст розпочинається з 22 червня.
Петрів піст буває коротким і довшим. Найбільше він триває шість тижнів, найменше – вісім днів. Закінчується піст у день Петра й Павла (12 липня).
Дотримуватися цього посту стали з перших століть по Різдву Христовому, але найчастіше згадують про нього з ІV ст.
Побутує кілка цікавих гіпотез стосовно походження Петрового посту. В одній з них стверджується, що ранньолітній піст начебто встановив Святий Петро (звідси його й назва) на прохання жінок, чоловіки яких на сінокосах (саме в цей період починається косовиця трав) поїдали всі молочні продукти, що збіднювало сімейний бюджет. Відтак Петро й упросив Павла, котрий завжди тримався чоловічої сторони, запровадити цей піст.
Щоправда, в народі не дуже дотримувалися засторог. Зважаючи на тяжку фізичну працю, селяни все-таки вживали молочні продукти. Крім того, в Петрівку дозволялося організовувати чимало обрядів, гонити шуляка, замочувати дійницю тощо. Співали на піст й пісні – так звані петрівочки.

…Ой мала нічка Петрівочка,
Та не виспалася наша дівочка.
До череди товар гнала, задрімала,
За сухий терен косу пірвала…

З Петрівкою збігають найдовші дні. З цього приводу казали: «У Петрівку день як рік».

З Петрівкою пов’язано й чимало прислів’їв та приказок.
Захотілося йому у Петрівку льоду; … мерзлого; …печеної криги.
Петрівка – на хліб голодівка.
У Петрівку мухи роблять на панів, а в Спасівку (19.VІІІ) на себе.