Третина українців вважає свій регіон непривабливим для туристів
Такі дані соціологічного дослідження «Територія» нещодавно оприлюднив Інститут проблем управління ім. Горшеніна в рамках річної програми досліджень «Проект країни», повідомляє УНІАН.
У 129 населених пунктах (63 міста і 66 сіл) фахівці опитали більше двох тисяч українців, які репрезентують доросле населення України віком від вісімнадцяти років. Квотами у вибірці були: вік, стать, освіта і тип населеного пункту, в якому мешкає респондент. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує 2,2%.
Отже, згідно з даними опитування, 22% респондентів вважають, що найбільший інтерес для туристів у їхньому регіоні становлять історичні пам’ятки, 21% опитаних вказує на природу і ландшафти, 15% — на чистоту водойм, повітря та лісу, а близько 11% відзначають лікувальні води, грязі, солі. Ще 11% респондентів визначили сільськогосподарську продукцію. Це головні особливості регіонів, на думку їхніх мешканців. У меншій мірі були відзначені релігійні цінності, народна творчість, національна кухня та археологічні пам’ятки.
Проте більше чверті респондентів — 25,3% — категорично заперечили наявність у своєму регіоні будь–чого, що може становити інтерес для туристів. Ще 8,1% опитаних було важко відповісти на це питання. Аналітики інституту роблять висновок, що понад 33% українців не бачать навколо себе нічого привабливого! Тобто кожен третій українець. Більшість із них, згідно з даними опитування, мешкають на сході країни, серед териконів та металургійних підприємств. Такі наслідки індустріалізації, наголошують в Інституті Горшеніна, характерні для мешканців Харківщини, південного сходу, Донбасу, частково для північної та центральної України. Цікаво, що ці песимісти не відрізняються від решти респондентів ані за віком, ані за матеріальним станом, освітою чи характером зайнятості.
Натомість пишатися природою свого регіону схильні в першу чергу жителі Буковини, Закарпаття та Криму, певною мірою — мешканці Полісся, Поділля та центральної України. Релігійними цінностями переважно пишаються галичани та мешканці центру, археологічними цінностями — волиняни, історичними — кияни та закарпатці. Чисті водойми готові показати туристам жителі Закарпаття, Поділля та Криму, найбільше лікувальних вод, солей та грязей — на Поділлі, Закарпатті, Волині та Одещині. Водночас лише 3,1% респондентів оцінюють на «добре» якість доріг у своїй місцевості, 18,7% — на «задовільно», 76,5% вважають дороги поганими.
Анастасія НАТЯГА
Джерело: «Україна молода», http://www.umoloda.kiev.ua/number/1192/183/42380/
У 129 населених пунктах (63 міста і 66 сіл) фахівці опитали більше двох тисяч українців, які репрезентують доросле населення України віком від вісімнадцяти років. Квотами у вибірці були: вік, стать, освіта і тип населеного пункту, в якому мешкає респондент. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує 2,2%.
Отже, згідно з даними опитування, 22% респондентів вважають, що найбільший інтерес для туристів у їхньому регіоні становлять історичні пам’ятки, 21% опитаних вказує на природу і ландшафти, 15% — на чистоту водойм, повітря та лісу, а близько 11% відзначають лікувальні води, грязі, солі. Ще 11% респондентів визначили сільськогосподарську продукцію. Це головні особливості регіонів, на думку їхніх мешканців. У меншій мірі були відзначені релігійні цінності, народна творчість, національна кухня та археологічні пам’ятки.
Проте більше чверті респондентів — 25,3% — категорично заперечили наявність у своєму регіоні будь–чого, що може становити інтерес для туристів. Ще 8,1% опитаних було важко відповісти на це питання. Аналітики інституту роблять висновок, що понад 33% українців не бачать навколо себе нічого привабливого! Тобто кожен третій українець. Більшість із них, згідно з даними опитування, мешкають на сході країни, серед териконів та металургійних підприємств. Такі наслідки індустріалізації, наголошують в Інституті Горшеніна, характерні для мешканців Харківщини, південного сходу, Донбасу, частково для північної та центральної України. Цікаво, що ці песимісти не відрізняються від решти респондентів ані за віком, ані за матеріальним станом, освітою чи характером зайнятості.
Натомість пишатися природою свого регіону схильні в першу чергу жителі Буковини, Закарпаття та Криму, певною мірою — мешканці Полісся, Поділля та центральної України. Релігійними цінностями переважно пишаються галичани та мешканці центру, археологічними цінностями — волиняни, історичними — кияни та закарпатці. Чисті водойми готові показати туристам жителі Закарпаття, Поділля та Криму, найбільше лікувальних вод, солей та грязей — на Поділлі, Закарпатті, Волині та Одещині. Водночас лише 3,1% респондентів оцінюють на «добре» якість доріг у своїй місцевості, 18,7% — на «задовільно», 76,5% вважають дороги поганими.
Анастасія НАТЯГА
Джерело: «Україна молода», http://www.umoloda.kiev.ua/number/1192/183/42380/