У неділю і в понеділок я наполегливо шукав в інформаційному потоці повідомлення про екстрене засідання Ради національної безпеки й оборони України, пов’язане із ситуацією у Криму.
Шукав дарма - такого засідання не було... Шкода, адже тих, хто влаштував 5 липня в Севастополі чергову антиукраїнську провокацію, відсутність належної і своєчасної реакції офіційного Києва обов’язково надихне на нові “подвиги”. Апетит, як відомо, приходить під час їди...
Що ж сталося 5 липня? “Напередодні святкування Дня ВМС України представники українського флоту встановили на Графській пристані Севастополя пам’ятну таблицю, яка вшановує історичну подію - 90-річчя підняття українських прапорів на кораблях ЧФ (у період УНР), - розповів “Високому Замку” капітан І рангу Альбій Шудря. - Представники проросійських організацій, осіб 50-60, підбурені місцевими депутатами, почали штурмувати огорожу навколо Графської пристані, прориватися на територію, яка готувалася до святкування Дня ВМС України. Попереду вони пускали дуже істеричних жінок, які діяли на психіку молодих військових, та депутатів, які “потрясали” своїми посвідченнями. Закінчилося все тим, що обурений натовп прорвався на територію Графської пристані, зірвав табличку й викинув її у море”.
Про реакцію центральних українських властей, а точніше, про її повну відсутність я вже згадував. Добре хоч, сутичку на Графській пристані Севастополя помітили представники місцевої влади. Управління МВС України у Севастополі розпочало кримінальну справу за фактом зриву пам’ятної дошки - за статтею “хуліганство чи порушення громадського порядку, що пов’язано з опором представнику влади”. А у повідомленні Севастопольської міської державної адміністрації, очолюваної Сергієм Куніциним, зокрема, сказано, що треба “винних у розпалі протистояння й пошкодженні державного майна притягти до відповідальності за законом”. І що “представники громадських організацій і політичних партій, очолювані депутатами міської і районних рад від Партії регіонів, ПСПУ, Російського блоку, висловили свою незгоду з планами увічнення історичного факту в антидемократичний і протиправний спосіб”.
Те, що у “протиправний” - це точно. Оскільки, за словами Куніцина, усі необхідні дозволи й погодження на встановлення таблиці українські військові моряки мали. Натомість не погоджуся з тим, що погромники не погодилися лише з “планами увічнення історичного факту”. Та із самим фактом існування Української держави вони не погодилися! Своїми діями хулігани заперечили (і, на жаль, успішно) наявність у Криму, та й не тільки там, української влади як такої. Принаймні ефективної влади, здатної захистити державні інтереси.

Аскольд ЄРЬОМІН.
Джерело: "Високий замок", http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=66148