Список світової спадщини ЮНЕСКО поповнився українськими церквами в Словаччині
Комітет зі світової спадщини Освітньої, наукової і культурної організації ООН (ЮНЕСКО) на засіданні в Канаді, яке відбулося 8 липня, долучив до Списку світової спадщини і три дерев’яні греко-католицькі церкви 17–18-го століть у Карпатах на сході Словаччини.
Серед 25 нових записів, які зробив Комітет зі світової спадщини, є низка дерев’яних церков у словацьких Карпатах.
За словами керівника секції Європи і Північної Америки Центру світової спадщини ЮНЕСКО доктора Мехтільди Росслер, серед цих церков — римо-католицькі, протестантські і греко-католицькі храми, збудовані в 16–18-му століттях. Вона наголосила, що ці пам’ятки «є свідченням розвитку провідних архітектурних і художніх течій». «Інтер’єри цих церков переважно прикрашені настінними розписами і містять твори мистецтва, які мають велике культурне значення. Гадаю, дуже важливо додати, що ці церкви розташовані на перехресті культур у карпатському регіоні, і це робить їх справді унікальними», — вважає доктор Росслер.
Три греко-католицькі храми, які увійшли до Списку ЮНЕСКО, знаходяться на переважно українському за населенням сході Пряшівщини: в селах Бодружал і Ладомирова поблизу Свидника і в Руській Бистрій попід українським кордоном.
Церква Св. Миколая у Бодружалі, 1658 року, традиційний тридільний храм карпатського типу, в Словаччині є національною культурною пам’яткою. Усередині на одній зі стін збереглися залишки цінних розписів 18-го століття – Страшний суд і Розп’яття.
Церква Архангела Михаїла у Ладомировій — також схожого лемківського типу. Цей храм збудований 1742 року без жодного цвяха. Кілька ікон та богослужбових предметів із цієї церкви самі по собі є культурними пам’ятками.
В селі Руська Бистра знаходиться церква Св. Миколая-єпископа. Храм збудований 1730 року, має не три вежі, як попередні, а дві. Він нагадує традиційну селянську хату.
Як інформує «Радіо Свобода», українські церкви в словацьких Карпатах — не єдине, що пов’язує дві країни в Списку світової спадщини. У ньому є і спільні для України та Словаччини букові праліси Карпат.
Ще однією пам’яткою, яку Україна ділить з 9 державами, є Геодезична дуга Струве – лінія тріангуляційних знаків із позаминулого століття, що простягається майже на 3 тисячі кілометрів.
Пам’яток зі Списку світової спадщини ЮНЕСКО в Україні є чотири. Крім букових пралісів і геодезичної дуги, до списку входять Софія Київська з комплексом прилеглих будівель і Києво-Печерська Лавра в Києві, а також історичний центр Львова.
Серед 25 нових записів, які зробив Комітет зі світової спадщини, є низка дерев’яних церков у словацьких Карпатах.
За словами керівника секції Європи і Північної Америки Центру світової спадщини ЮНЕСКО доктора Мехтільди Росслер, серед цих церков — римо-католицькі, протестантські і греко-католицькі храми, збудовані в 16–18-му століттях. Вона наголосила, що ці пам’ятки «є свідченням розвитку провідних архітектурних і художніх течій». «Інтер’єри цих церков переважно прикрашені настінними розписами і містять твори мистецтва, які мають велике культурне значення. Гадаю, дуже важливо додати, що ці церкви розташовані на перехресті культур у карпатському регіоні, і це робить їх справді унікальними», — вважає доктор Росслер.
Три греко-католицькі храми, які увійшли до Списку ЮНЕСКО, знаходяться на переважно українському за населенням сході Пряшівщини: в селах Бодружал і Ладомирова поблизу Свидника і в Руській Бистрій попід українським кордоном.
Церква Св. Миколая у Бодружалі, 1658 року, традиційний тридільний храм карпатського типу, в Словаччині є національною культурною пам’яткою. Усередині на одній зі стін збереглися залишки цінних розписів 18-го століття – Страшний суд і Розп’яття.
Церква Архангела Михаїла у Ладомировій — також схожого лемківського типу. Цей храм збудований 1742 року без жодного цвяха. Кілька ікон та богослужбових предметів із цієї церкви самі по собі є культурними пам’ятками.
В селі Руська Бистра знаходиться церква Св. Миколая-єпископа. Храм збудований 1730 року, має не три вежі, як попередні, а дві. Він нагадує традиційну селянську хату.
Як інформує «Радіо Свобода», українські церкви в словацьких Карпатах — не єдине, що пов’язує дві країни в Списку світової спадщини. У ньому є і спільні для України та Словаччини букові праліси Карпат.
Ще однією пам’яткою, яку Україна ділить з 9 державами, є Геодезична дуга Струве – лінія тріангуляційних знаків із позаминулого століття, що простягається майже на 3 тисячі кілометрів.
Пам’яток зі Списку світової спадщини ЮНЕСКО в Україні є чотири. Крім букових пралісів і геодезичної дуги, до списку входять Софія Київська з комплексом прилеглих будівель і Києво-Печерська Лавра в Києві, а також історичний центр Львова.