Чернігівщина. Гра у середньовіччя на фестивалі "Коровель-2008" дозволяє...
Міжнародний фестиваль історичного фехтування та слов'яно-варязької культури "Коровель-2008", який проходить під селом Шестовиця на Чернігівщині, - явище неординарне. Потрапляючи туди, відчуваєш подих середньовіччя і навіть більш раннього періоду. Таку ауру створюють не тільки костюми реконструкторів історичної давнини, а й відповідна до них поведінка. Так, наприклад, вдягнені у шкіру й хутра чоловіки поводяться велично і поважно, монахи у довгих мантіях - тихо й задумливо, босоногі дівчата у полотняних сукнях - природно і безтурботно. Бої одягнених у кольчуги воїнів, що по-справжньому рубають один одного мечами, дозволяють зрозуміти, якими жорстокими й нетривалими були битви наших предків. Знавці розповідають, що одного вдалого удару мечем по голові, навіть добре захищеній металевим шоломом, достатньо, аби надовго, якщо не назавжди, "вирубити" противника. Очевидно саме тому судді таких змагань не дозволяли лицарям битися довго і входити у запал.
Серед учасників фестивалю можна зустріти багато цікавих людей. Для кожного з них приїзд сюди має свою мету, але одна із них спільна - розслабитись, перенісши себе у таке маловідоме минуле.
Так, наприклад, Сергію Золотарьову із херсонського клубу "Хорс" подобається на фестивалі дві речі: те, що тут, як він каже, нема ніякої політики і панує язичницька мораль. За своїми переконаннями він саме їй віддає перевагу, отож почуває себе тут серед своїх. Одягнений Сергій у розкішний костюм мандрівного середньовічного торговця, який шив сам. Клуб історичної реконструкції відвідує близько 5 років, де здебільшого займається відтворенням стародавнього одягу.
Біолог із Донецька Сергій Жуков з дитинства захоплюється стрільбою з лука. Це спонукало його опанувати технологію виготовлення цієї прадавньої зброї, і тепер він забезпечує нею своїх товаришів по клубу. Найкращим матеріалом вважає бамбук, який можна придбати в магазині будматеріалів. Тятиву натягує зі звичайної мотузки для сушіння білизни. На виготовлення одного лука у Сергія йде 2-3 тижні, хоча, як розповідає, реконструкція справжнього зразка потребує дуже багато часу. Наприклад, турецький лук треба сушити не менше року. За період з 1999 року Сергій Жуков виготовив близько 20 одиниць давньої стрілецької зброї, яка влучає на відстань 175 метрів. Рекорд Гільдії лучників України на сьогодні становить 220 м.
Без музики і пісні, як відомо, свято - не свято. Отож, і на фестивалі "Коровель-2008" можна почути їх чимало. Приїхав на Чернігівщину і мандрівний співак із білоруської столиці Дмитро Тюряєв. Юрист за освітою, він уже багато років заробляє на життя концертами і продажем алтайських музичних інструментів. На фестивалі "Коровель" бував у 2003 і 2004 роках, і ось після 4-річної перерви знову завітав на берег Десни. "Походив тут, і таку ностальгію за всім цим відчув, що, мабуть, до наступного фестивалю зшию білоруський костюм і підготую фольклорну програму", - ділиться думками співак. Справа в тім, що раніше Дмитро Тюряєв був активним учасником рольового руху і брав участь у багатьох подібних "Коровелю" фестивалях. Побачене під Шестовицею нагадало йому про ті часи і надихнуло на роботу над новою концертною програмою. Старовинних балад у його репертуарі сьогодні небагато, але і їх вистачило, щоб біля вогнища порадувати піснею давніх друзів, викликати захоплення чудовим виконанням.
Фестиваль "Коровель-2008" підходить до завершення. Багато гарних вражень повезуть додому його учасники. Та один спогад, очевидно, буде не в радість. Це ріки пива й горілки, що ллються у таборі і аж ніяк не прикрашають фестиваль. Велику кількість нетверезих чоловіків помічають усі, хто приїжджає подивитися на його заходи, і коли фехтувальники чи фахівці з інших видів бойових мистецтв не надто твердо стоять на ногах, їх виступи справляють відповідне враження. Можливо, наші давні предки й не були прихильниками "сухого закону", але навряд чи пили стільки, як їх нащадки. Інакше, заковані у тяжкі лати, не перемагали б вони своїх ворогів і не залишили б по собі тої слави, що живе понині.
Джерело: Потапчук Наталія,
УКРІНФОРМ, http://www.ukrinform.kiev.ua/ukr/