Львівщина. Духовна Мекка Дрогобича
На околиці міста Дрогобича, у віттях високих дерев, заховалась церква Святого Юра, яку дослідники вважають однією з найцікавіших архітектурних пам’яток.
Незвичність цієї дерев’яної споруди полягає у тому‚ що вона побудована без жодного цвяха!
Сам храм споруджено у XV ст., а вже пізніше завезено до Дрогобича з Івано-Франківської області. У XVII ст. відомий на той час маляр Стефан Попович Медицький здійснив розпис середини святині. Ікони того часу мають свою самобутність і нестандартність з мистецької точки зору. Велику увагу художник привертає до постаті апостола Павла. Він є учасником багатьох євангелійних подій, відображених на церковних стінах. Наприклад, ікона, на якій зображено диво прозріння апостола, у колориті та самобутності презентує події того часу. Нестандартним елементом мистецтвознавці виявили зображення події на тлі карпатського краєвиду. Адже з Біблії відомо, що це диво сталося на острові Мальта.
Апостол Павло також зображений у настінній композиції – Акафіст Ісусові Христу (це маловживана форма в іконописі). І знову-таки доволі цікаво – в українському жупані. Також постать святого можна побачити на іконі каменування Степана і на іконі власної страти.
Ще однією цікавою іконою вважається страта святого Юрія. Ця подія відбувається на дрогобицькій площі, адже позаду видніються обриси церкви Святої Трійці. Намальований цар Героклід постає як бургомістр, але найбільше зацікавлення викликає образ ката, якого зображено в капелюсі (відображення колориту міщанського одягу того часу) і з виколеними очима, що символізує насильство.
Творчі новинки втілено і у великій композиції – дереві Єсея (родовід Богородиці). З живота Єсея виросло дерево, але на ньому ми не бачимо виноградних галузок, що притаманно для давнього іконопису. Це дерево – справжній витвір людської уяви. На його гіллях ростуть різноманітні квіти.
Нестандартні введення спостерігаємо і на іконах XVIII ст, якими розписані стіни іншої половини храму. Вони містять певне інтелектуальне розуміння світу. Це підтверджує фрагмент іконостаса, де багатий меценат зображений скраю, а церковний братчик вважається головним персонажем. Через такі нестандартні прояви бачимо, що маляр був справжнім українським патріотом, адже зумів передати біблійні мотиви крізь призму національного бачення.
Дрогобичани бережуть свою святиню, тому лише тричі на рік тут служиться літургія. Протягом іншого часу проводяться реставраційні роботи та екскурсії.
Незвичність цієї дерев’яної споруди полягає у тому‚ що вона побудована без жодного цвяха!
Сам храм споруджено у XV ст., а вже пізніше завезено до Дрогобича з Івано-Франківської області. У XVII ст. відомий на той час маляр Стефан Попович Медицький здійснив розпис середини святині. Ікони того часу мають свою самобутність і нестандартність з мистецької точки зору. Велику увагу художник привертає до постаті апостола Павла. Він є учасником багатьох євангелійних подій, відображених на церковних стінах. Наприклад, ікона, на якій зображено диво прозріння апостола, у колориті та самобутності презентує події того часу. Нестандартним елементом мистецтвознавці виявили зображення події на тлі карпатського краєвиду. Адже з Біблії відомо, що це диво сталося на острові Мальта.
Апостол Павло також зображений у настінній композиції – Акафіст Ісусові Христу (це маловживана форма в іконописі). І знову-таки доволі цікаво – в українському жупані. Також постать святого можна побачити на іконі каменування Степана і на іконі власної страти.
Ще однією цікавою іконою вважається страта святого Юрія. Ця подія відбувається на дрогобицькій площі, адже позаду видніються обриси церкви Святої Трійці. Намальований цар Героклід постає як бургомістр, але найбільше зацікавлення викликає образ ката, якого зображено в капелюсі (відображення колориту міщанського одягу того часу) і з виколеними очима, що символізує насильство.
Творчі новинки втілено і у великій композиції – дереві Єсея (родовід Богородиці). З живота Єсея виросло дерево, але на ньому ми не бачимо виноградних галузок, що притаманно для давнього іконопису. Це дерево – справжній витвір людської уяви. На його гіллях ростуть різноманітні квіти.
Нестандартні введення спостерігаємо і на іконах XVIII ст, якими розписані стіни іншої половини храму. Вони містять певне інтелектуальне розуміння світу. Це підтверджує фрагмент іконостаса, де багатий меценат зображений скраю, а церковний братчик вважається головним персонажем. Через такі нестандартні прояви бачимо, що маляр був справжнім українським патріотом, адже зумів передати біблійні мотиви крізь призму національного бачення.
Дрогобичани бережуть свою святиню, тому лише тричі на рік тут служиться літургія. Протягом іншого часу проводяться реставраційні роботи та екскурсії.
Юліана ЛАВРИШ
На фото: Так виглядає церква Святого Юра в Дрогобичі.
Джерело: «Високий замок», http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=66445