У давньому Нобелі на Рівненщині завершилась коронація українських гумористів
Дістатися до Нобеля не те що гумористові, а й затятому туристові важкувато. Адже навіть дороги тепер не ведуть до мальовничого й овіяного легендами озера Нобель. Однак щороку, саме тут, на своєрідному півострові, відбувається вручення Нобельської (не плутати з Нобелівською) премії.
Озеру й однойменному селу на півострові, який сполучає з берегом вузенька смужка суші, пощастило! Вони розташовані подалі від галасливих автотрас у найпівнічнішому в області Зарічненському районі. Через те й природа виглядає первозданною, а мова тутешніх мешканців вирізняється з-поміж говірки навколишніх сіл, дивуючи давніми вкрапленнями, – ось де знахідка для філологів!
Нагороджують за шляхетність гумору
У попередні роки існування фестивалю його лауреатами стали Анатолій Паламаренко і Юрій Береза, Олег Чорногуз і Ростислав Солоневський. Нині незаперечними літературними лідерами фестивалю визнані місцевий гуморист Роман Демчук та киянин Євген Дудар – за гумористичні збірки з високоякісними жартами.
Критерії, за яким високе журі вибирає переможців, – народне коріння і шляхетність їхнього гумору.
«Бо українська гумористика – красива, велична й історично значима, я заслухався тут її перлами», – каже лауреат та член журі фестивалю Анатолій Паламаренко.
Зрештою, і назва «Нобель» співзвучна латинському «nobelis» – «шляхетний».
Переможці премію отримують у мішках
Оскільки єдиним спонсором заходу поки що була Зарічненська райдержадміністрація, нобельські лауреати в грошах суттєво програють перед нобелівськими. Однак своїх 500 гривень вони отримують п’ятьмастами гривневими монетами у мішках.
Як зазначила голова Рівненської обласної організації Спілки письменників України Лідія Рибенко, про премію вже знають гумористи зі всієї України, але прийняти всіх охочих нобельці не можуть. Тож наступного року письменники сподіваються на державну підтримку і спочатку проведуть конкурсний відбір.
Валентина Одарченко.
На фото: український гуморист Анатолій Паламаренко.
Джерело: «Радіо Свобода», http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1187595.html