10 серпня Співоче поле в Шевченківському гаю стало центром фестивалю бардівської пісні “Бескиди”.
Щоправда, вимушено, бо початковим місцем дислокації було селище Верхнє Синьовидне Сколівського району. Проте територія виявилася в зоні нещодавнього стихійного лиха, що змусило організаторів перенести свято до Львова. Конкурс молодих виконавців, літературні читання, завершальний гала-концерт – такими були цьогорічні “Бескиди”.
Про те, що фестиваль переносять, стало відомо лише в середу, 6 серпня. Втім поціновувачів гірських краєвидів та активного відпочинку це не змусило відмовитися від своїх планів. Вони залишилися розважатися біля Верхнього Синьовидного, попри те, що основне дійство відбувалось у Львові. А ось у Шевченківському гаю пристрасті вирували вже в неділю пополудні.
Читання поезій під назвою “Літературне Бескиддя” зібрало молодих поетів із різних міст України: Львова, Києва, Полтави. Юні обдарування вкотре довели: українська молодь дуже талановита, і кордонів у нас, принаймні мистецьких, немає.
На жаль, не вдалося встановити запланований рекорд – зв’язати найдовшу у світі струну. Кожен із гостей і відвідувачів мав принести свою струну, однак завдання виконали тільки учасники волонтерського табору “Бескидів”. У підсумку довжина утвореної частини найпопулярнішого музичного інструмента фестивалю дорівнювала... довжині сцени “Бескидів”. Ось така, хоч і символічна, єдність.
Завершальний гала-концерт розпочав відомий львівський бард Олександр Шевченко, який, до речі, є автором багатьох пісень гурту “Піккардійська терція”. Виявилося, що талановитим бардом може бути й тренер із баскетболу (Ігор Білий), і надзвичайник (Антон Крук), головне – бажання і талант від Бога. Справжнісіньку бурю емоцій викликали білоруські гості – поет Сяргей Прілуцкій і бард Сєрж Мєнскєвіч, які створили справді невимушену атмосферу. А завершальний акорд у цьогорічних “Бескидах” поставили гурти “Телері”, “Кров по долині”, “Подорож по вертикалі”.

Ганна Власюк
Джерело: «Львівська газета», http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/08/12/33403/