Чернігівщина. Батько не витримав знущань сина і вбив його
Коли житель Шаболтасівки Павло Ірха почув про вбивство у сусідів Наконечних, то подумав, що син убив батька, але виявилось, що все навпаки.
83-річний Микола Степанович Наконечний кочергою вбив сина Володимира.
Микола Степанович народився і все життя прожив у Шаболтасівці. Був однією з 8 дітей у сім’ї. До школи не ходив, тому й писати не вмів. Тільки підписуватись. Воював на фронті, нагороджений Орденом “За мужність” та медалями за участь у Великій Вітчизняній. Є інвалідом ІІ групи. З дружиною, яка померла більше 30 років тому, народили і виростили чотирьох дітей, один з яких - син Володимир. Оженився. Жив із дружиною і трьома дітьми в Чернігові, але через зловживання спиртним дружина шлюб розірвала, а його вигнала. Вернувся Володимир у Шаболтасівку до старого батька.
- Разом вони з батьком прожили років шість, - розповідала у судовому засіданні дочка Миколи Степановича і сестра покійного Марія Серб. - Але між ними постійно виникали конфлікти через те, що брат зловживав алкоголем. За два місяці до трагедії брат побив батька. У нього на боку були синці, на обличчі - кров і подряпини. На неодноразові прохання не пити і не конфліктувати з батьком Володимир не реагував.
- Я, як сільський голова, - каже Андрій Іванович Ірха, який виступав свідком у справі, - про складні стосунки батька й сина знав. Микола Наконечний за останній рік разів п’ять звертався до мене з приводу знущань над ним сина. Дід казав, що син, коли нап’ється, душив його, наносив удари, лаявся.
Так і жив батько з сином: від п’янки до п’янки, від лайки до лайки. А близько двох місяців до вбивства Володимир побив батька, який після того кілька днів лежав без руху, але до лікарні не звертався.
7 листопада 2007 року Микола Степанович дав сину три тисячі гривень на покупку коня. Додому Володимир вернувся близько 15 години, був напідпитку і брутально лаявся. У цей час дід порався по господарству, попрохав сина допомогти, але той відмовився і пішов з дому. Повернувся пізно ввечері п’яний, почав чіплятися до батька, стягувати його з печі. А стягнувши, Володимир підійшов до батька. Дід вирішив, що син буде його бити, для самозахисту взяв кочергу, що стояла біля печі і вдарив його по голові не один раз. Син впав на ліжко, стогнав, а дід пішов спати, не звертаючи на це уваги.
У судовому засіданні Павло Васильович Ірха, сусід Наконечних, розказав, що в ніч на 8 листопада 2007 року біля 3 години ночі до нього додому прийшов Микола Степанович Наконечний і повідомив, що помер його син Володимир.
Микола Степанович у скоєнні злочину зізнався повністю. Тому суд засудив визнати його винним у навмисному вбивсті і призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, тобто звільнити засудженого Наконечного М.С від відбуття покарання, призначивши іспитовий строк терміном 2 роки.
83-річний Микола Степанович Наконечний кочергою вбив сина Володимира.
Микола Степанович народився і все життя прожив у Шаболтасівці. Був однією з 8 дітей у сім’ї. До школи не ходив, тому й писати не вмів. Тільки підписуватись. Воював на фронті, нагороджений Орденом “За мужність” та медалями за участь у Великій Вітчизняній. Є інвалідом ІІ групи. З дружиною, яка померла більше 30 років тому, народили і виростили чотирьох дітей, один з яких - син Володимир. Оженився. Жив із дружиною і трьома дітьми в Чернігові, але через зловживання спиртним дружина шлюб розірвала, а його вигнала. Вернувся Володимир у Шаболтасівку до старого батька.
- Разом вони з батьком прожили років шість, - розповідала у судовому засіданні дочка Миколи Степановича і сестра покійного Марія Серб. - Але між ними постійно виникали конфлікти через те, що брат зловживав алкоголем. За два місяці до трагедії брат побив батька. У нього на боку були синці, на обличчі - кров і подряпини. На неодноразові прохання не пити і не конфліктувати з батьком Володимир не реагував.
- Я, як сільський голова, - каже Андрій Іванович Ірха, який виступав свідком у справі, - про складні стосунки батька й сина знав. Микола Наконечний за останній рік разів п’ять звертався до мене з приводу знущань над ним сина. Дід казав, що син, коли нап’ється, душив його, наносив удари, лаявся.
Так і жив батько з сином: від п’янки до п’янки, від лайки до лайки. А близько двох місяців до вбивства Володимир побив батька, який після того кілька днів лежав без руху, але до лікарні не звертався.
7 листопада 2007 року Микола Степанович дав сину три тисячі гривень на покупку коня. Додому Володимир вернувся близько 15 години, був напідпитку і брутально лаявся. У цей час дід порався по господарству, попрохав сина допомогти, але той відмовився і пішов з дому. Повернувся пізно ввечері п’яний, почав чіплятися до батька, стягувати його з печі. А стягнувши, Володимир підійшов до батька. Дід вирішив, що син буде його бити, для самозахисту взяв кочергу, що стояла біля печі і вдарив його по голові не один раз. Син впав на ліжко, стогнав, а дід пішов спати, не звертаючи на це уваги.
У судовому засіданні Павло Васильович Ірха, сусід Наконечних, розказав, що в ніч на 8 листопада 2007 року біля 3 години ночі до нього додому прийшов Микола Степанович Наконечний і повідомив, що помер його син Володимир.
Микола Степанович у скоєнні злочину зізнався повністю. Тому суд засудив визнати його винним у навмисному вбивсті і призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, тобто звільнити засудженого Наконечного М.С від відбуття покарання, призначивши іспитовий строк терміном 2 роки.
За матеріалами Сосницького районного суду.
Джерело: Сосницька незалежна газета «Час», http://siver.com.ua/blog/2008-08-12-390