На Чернігівщині вібувся Перший фестиваль традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств «Київська Русь». Фоторепортаж
З 15 по 16 серпня у старовинному містечку Любеч, що на Чернігівщині (Ріпкинський район), проходив Перший відкритий фестиваль традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств «КИЇВСЬКА РУСЬ», започаткований чернігівською облдержадміністрацією та приурочений Дню Незалежності України.
Любеч – одне з найдавніших містечок Київської Русі. Воно відігравало значну роль в історії українського державотворення, тут відбувалися важливі військові та політичні події, які вирішували долі держав.
Як пише Нестор Літописець, саме в 882 році князь Олег приєднав давньоруське городище до Київського князівства. Заснований Любеч Чернігівським князем Володимиром Мономахом. 1024 року місто відійшло Чернігово-Сіверському князівству, яке простягалося аж до сучасного Волоколамська (Підмосков’я). Два століття міжусобних війн змусило князів домовлятися про перемир’я.
Але ж Любеч відомий багатьом іншою знаменною датою. 1097 року відбувся Любечський з’їзд князів руських. На ньому постановили: «кожен тримає вітчизну свою!».
На замковому пагорбі, де 1000 років тому була фортеця зараз пам’ятник, який завжди нагадує нам про велич та давню історію Любеча.
Привернути увагу до Любеча, відновити велич стародавнього міста - найголовніша мета Фестивалю. Саме пропаганда історичних, культурно-мистецьких надбань Сіверського краю, народних художніх промислів, популяризація традиційних бойових видів єдиноборств є першими цеглинами духовного відродження славетного Любеча.
16 серпня мабуть вперше за всю сучасну історію Любеч приймав стільки гостей. З самого ранку, незважаючи на спеку, люди почати приходити на Стадіон, де планувалось головне дійство.
Об 11 годині почали приїжджати офіційні гості: керівництво області та району, начальники управлінь облдержадміністрації, громадські діячі.
Ближче до першої години дня почало прибувати все більше й більше автотранспорту, як приватного, так і рейсові автобуси.
Вже через годину люди були повсюди… Вони покладали квіти до пам’ятника 900-річчя Любецього з’їзду князів на Замковій горі та завмираючи дивились на прекрасні краєвиди, декотрі уважно спостерігали за річковою регатою, деякі каталися на теплоході, а були й такі що навіть змогли покупатись у Затоні.
Тим часом на Стадіоні починалось офіційне відкриття, музика духового оркестру збирала все більше й більше людей.
Організатори з навчально-методичного центру культури і мистецтв організували «Містечко майстрів». Тільки ходиш та дивуєшся, як можна робити такі цікаві та надзвичайно складні речі народного декоративно-ужиткового мистецтва, традиційних ремесел та народних промислів.
Звичайно, яке свято може бути без розваг!
На фестивалі й волейбольний майданчик, та не просто так! Міжнародний турнір серед юнаків та дівчат. Також дитячі майданчики на яких дітлахи просто шаленіли разом із веселими клоунами арт-шоу «БалаганчіК».
Для тих, хто полюбляє коней, був спеціально створений майданчик з верхової їзди. Хлопці та дівчата зі школи спортивно-верхової їзди КП «Управління по фізичній культурі, спорту і туризму» м.Славутича залюбки вас би навчили їздити.
Помірятись силою богатирською та отримати подарунок можна було на «Забавах молодецьких».
Програма фестивалю була дуже цікавою й насиченою. Зокрема концертні та театралізовані програми за участю пісенних, музичних, хореографічних, оригінально-трюкових колективів, історичних театрів тощо.
Дуже яскравими були виступи театрів вогню «Шабаш» (м. Київ) та «Сфайрат» (м. Брянськ, Росія)
Справжнє вогняне шоу дивилися усі затаївши подих у грудях.
Колоритним та елегантним був виступ гостей з Криму - народного колективу сучасного танцю «Сіті - Джем» громадського культурного центру ВАТ «Кримський содовий завод»
А студія старовинних танців «Джойсанс» (м. Київ) закружляла присутніх у танцях 9 століття.
Мали виступ й такі колективи:
- Арт-шоу «Бойовий гопак» (м. Київ)
- Етно-рок гурт «Сполохь» (м. Київ)
- Ансамбль пісні і танцю обласного філармонійного центру «Сіверські клейноди» (м. Чернігів)
- Народний ансамбль української пісні « Мрія» м. Славутича
- Фольклорний ансамбль «Живиця» м. Лоєв , Гомельська область, Білорусь
- Народний хор «Спадщина» Щорського РБК
- Дует «Несестри» м. Городня
- Фольклорний колектив с. Рудка Чернігівського району
- Фольклорний колектив «Червона калина» с. Малинівка Ріпкинського району
- Клуб бойових єдиноборств «Октант» (м. Чернігів)
- Громадська організація «Родове вогнище Рідної Православної Віри» (м. Хмельницький , м. Київ )
- Федерація історичного фехтування (м. Чернігів )
- Народний ансамбль народної пісні «Лілея» Корюківського РБК
Всі вони отримали Дипломи учасників фестивалю.
Під співи солістів Чернігівського обласного філармонійного центру та виступу балету головним акордом фестивалю був надзвичайно яскравий феєрверк. Такого Любеч точно не бачив!
Та що там Любеч, видовище спалахів та зблисків гідне будь-якого обласного центру!
Подібний захід на Чернігівщині проводився вперше. Це було справжнє свято для всіх мешканців Любеча та гостей. «Такий подарунок для нас, за 80 років ніколи не бачила такого концерту! А ярмарок який ви приготували! Дай Бог усім вам здоров’я, діточки. Тепер і померти не шкода»,- крізь сльози радощів промовляла старенька бабуся.
Чи не заради таких щирих слів вдячності старенької бабусі потрібно й надалі працювати, робити більше для Чернігівщини? Майже риторичне питання… Для нас, сучасного покоління, найголовнішим є обов’язок не тільки знати та пам’ятати святі для нас місця, але й відновлювати те, що було забуте та покинуте століттями.
І я щиро вірю, що пройде не так багато часу і ми усі з вами зможемо провести фестиваль «Київська Русь» біля відновленої фортеці славного Любеча.
Слава Україні!
Любеч – одне з найдавніших містечок Київської Русі. Воно відігравало значну роль в історії українського державотворення, тут відбувалися важливі військові та політичні події, які вирішували долі держав.
Як пише Нестор Літописець, саме в 882 році князь Олег приєднав давньоруське городище до Київського князівства. Заснований Любеч Чернігівським князем Володимиром Мономахом. 1024 року місто відійшло Чернігово-Сіверському князівству, яке простягалося аж до сучасного Волоколамська (Підмосков’я). Два століття міжусобних війн змусило князів домовлятися про перемир’я.
Але ж Любеч відомий багатьом іншою знаменною датою. 1097 року відбувся Любечський з’їзд князів руських. На ньому постановили: «кожен тримає вітчизну свою!».
На замковому пагорбі, де 1000 років тому була фортеця зараз пам’ятник, який завжди нагадує нам про велич та давню історію Любеча.
Привернути увагу до Любеча, відновити велич стародавнього міста - найголовніша мета Фестивалю. Саме пропаганда історичних, культурно-мистецьких надбань Сіверського краю, народних художніх промислів, популяризація традиційних бойових видів єдиноборств є першими цеглинами духовного відродження славетного Любеча.
16 серпня мабуть вперше за всю сучасну історію Любеч приймав стільки гостей. З самого ранку, незважаючи на спеку, люди почати приходити на Стадіон, де планувалось головне дійство.
Об 11 годині почали приїжджати офіційні гості: керівництво області та району, начальники управлінь облдержадміністрації, громадські діячі.
Ближче до першої години дня почало прибувати все більше й більше автотранспорту, як приватного, так і рейсові автобуси.
Вже через годину люди були повсюди… Вони покладали квіти до пам’ятника 900-річчя Любецього з’їзду князів на Замковій горі та завмираючи дивились на прекрасні краєвиди, декотрі уважно спостерігали за річковою регатою, деякі каталися на теплоході, а були й такі що навіть змогли покупатись у Затоні.
Тим часом на Стадіоні починалось офіційне відкриття, музика духового оркестру збирала все більше й більше людей.
Організатори з навчально-методичного центру культури і мистецтв організували «Містечко майстрів». Тільки ходиш та дивуєшся, як можна робити такі цікаві та надзвичайно складні речі народного декоративно-ужиткового мистецтва, традиційних ремесел та народних промислів.
Звичайно, яке свято може бути без розваг!
На фестивалі й волейбольний майданчик, та не просто так! Міжнародний турнір серед юнаків та дівчат. Також дитячі майданчики на яких дітлахи просто шаленіли разом із веселими клоунами арт-шоу «БалаганчіК».
Для тих, хто полюбляє коней, був спеціально створений майданчик з верхової їзди. Хлопці та дівчата зі школи спортивно-верхової їзди КП «Управління по фізичній культурі, спорту і туризму» м.Славутича залюбки вас би навчили їздити.
Помірятись силою богатирською та отримати подарунок можна було на «Забавах молодецьких».
Програма фестивалю була дуже цікавою й насиченою. Зокрема концертні та театралізовані програми за участю пісенних, музичних, хореографічних, оригінально-трюкових колективів, історичних театрів тощо.
Дуже яскравими були виступи театрів вогню «Шабаш» (м. Київ) та «Сфайрат» (м. Брянськ, Росія)
Справжнє вогняне шоу дивилися усі затаївши подих у грудях.
Колоритним та елегантним був виступ гостей з Криму - народного колективу сучасного танцю «Сіті - Джем» громадського культурного центру ВАТ «Кримський содовий завод»
А студія старовинних танців «Джойсанс» (м. Київ) закружляла присутніх у танцях 9 століття.
Мали виступ й такі колективи:
- Арт-шоу «Бойовий гопак» (м. Київ)
- Етно-рок гурт «Сполохь» (м. Київ)
- Ансамбль пісні і танцю обласного філармонійного центру «Сіверські клейноди» (м. Чернігів)
- Народний ансамбль української пісні « Мрія» м. Славутича
- Фольклорний ансамбль «Живиця» м. Лоєв , Гомельська область, Білорусь
- Народний хор «Спадщина» Щорського РБК
- Дует «Несестри» м. Городня
- Фольклорний колектив с. Рудка Чернігівського району
- Фольклорний колектив «Червона калина» с. Малинівка Ріпкинського району
- Клуб бойових єдиноборств «Октант» (м. Чернігів)
- Громадська організація «Родове вогнище Рідної Православної Віри» (м. Хмельницький , м. Київ )
- Федерація історичного фехтування (м. Чернігів )
- Народний ансамбль народної пісні «Лілея» Корюківського РБК
Всі вони отримали Дипломи учасників фестивалю.
Під співи солістів Чернігівського обласного філармонійного центру та виступу балету головним акордом фестивалю був надзвичайно яскравий феєрверк. Такого Любеч точно не бачив!
Та що там Любеч, видовище спалахів та зблисків гідне будь-якого обласного центру!
Подібний захід на Чернігівщині проводився вперше. Це було справжнє свято для всіх мешканців Любеча та гостей. «Такий подарунок для нас, за 80 років ніколи не бачила такого концерту! А ярмарок який ви приготували! Дай Бог усім вам здоров’я, діточки. Тепер і померти не шкода»,- крізь сльози радощів промовляла старенька бабуся.
Чи не заради таких щирих слів вдячності старенької бабусі потрібно й надалі працювати, робити більше для Чернігівщини? Майже риторичне питання… Для нас, сучасного покоління, найголовнішим є обов’язок не тільки знати та пам’ятати святі для нас місця, але й відновлювати те, що було забуте та покинуте століттями.
І я щиро вірю, що пройде не так багато часу і ми усі з вами зможемо провести фестиваль «Київська Русь» біля відновленої фортеці славного Любеча.
Слава Україні!
Джерело: Олександр МАЙШЕВ, управління культури і туризму облдержадміністрації, http://cult.gov.ua/news/2008-08-17-492