Вірменському собору у Львові 645 років
Здавалося б дивним приїхати у європейське місто і у самісінькому центрі натрапити на неповторний шматочок сходу – комплекс Вірменського собору. Це улюблене місце львів’ян і численних туристів. Одна з найдавніших архітектурних пам’яток з другої половини XIV століття була осередком вірменської спільноти.
Собор збудований у 1363-70 роках за гроші заможних купців. Ім’я архітектора достеменно не відоме, але він переніс на далекі українські землі риси легендарного собору з древньої столиці Вірменії – Ані.
Науковець Наталія Царьова розповіла: «Перед входом бачимо плити – хачкари , пам’ятні плити зі знаком хреста, хач, вірменською мовою. Вірмени кажуть: там, де хачкар, там Вірменія. І маємо тут шматочок Вірменії у Львові».
Порятунок собору – найкращий дарунок до ювілею
Нинішній вигляд собору відповідає початку XVIII століття. Хоча згодом усередині храм зазнав певних змін. Архієпископ Юзеф Теодорович замовив фрески, зокрема, у тоді молодого художника Яна Розена, який залишив неповторні розписи на стінах «Тайна вечеря», «Розп’яття», «Поховання святого Одеона». Однак вони перебувають у жахливому стані. Адже після Другої світової війни радянська влада у Вірменському соборі зробила сховище українського іконопису і до 2000 року храм був зачинений. По фресках часто стікала вода і від цього глибоко обвалилась штукатурка.
Міністерство культури Польщі виділило фінансування для реставрації шести розписів у Вірменському соборі, які проводять львівські і варшавські фахівці. Нині вони працюють над фрескою «Усічення голови Івана Хрестителя», оскільки вона у найгіршому стані, з великими втратами живопису.
Варшавський і львівський реставратори Іоанна Сорохтей та Інна Дмитрук розповіли:
– Де є малярський шар, то підклеюємо усе. Наразі не знаємо, скільки часу реставруватимемо одну фреску.
– Абсолютно втрачена зв’язка, сиплеться, як пудра.
Порятунок комплексу Вірменського собору, кажуть львівські вірмени, — найкращий подарунок Польщі і Львова для них з нагоди 645-річчя храму.
Галина Терещук
На фото: польські реставратори за роботою.
Джерело: «Радіо Свобода», http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1191427.html