Не дарма кажуть в Україні "не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще напитися".
Приблизно така життєва ситуація склалася і в однієї громадянки Молдови, яка «наступила на граблі», які сама ж собі і підклала. Інакше і не скажеш.
Але все по порядку.
Співробітники Чернігівського сектору по боротьбі зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми вже давно розшукували 45-річну молдаванку, а затримали її зовсім з іншого приводу.
14 серпня прикордонники затримали 45-річну пані, яка намагалася перетнути українсько-білоруський кордон в пункті пропуску "Сеньківка" разом з трьома неповнолітніми, серед яких був її 13-річний син і двоє онучок 2 і 5 років. На дітей були відсутні документи, крім нотаріально завіреної довіреності на онучок.
Співробітники міліції, яким прикордонники передали громадян Молдови, почали з'ясовувати особу пані. Тут на оперативників чекав приємний сюрприз, адже саме ця жінка під приводом працевлаштування на сезонних роботах в Росії допомогла жительці Семенівки перетнути державний кордон з Російською Федерацією, де потім остання потрапила в трудову кабалу, а попросту кажучи, стала рабинею. Її працю не оплачували, а тримали як безкоштовну робочу силу.
Громадянка Молдови зізналася у скоєному, але оперативники на цьому не зупиняються. Вони точно знають, що за молдаванкою тягнеться довгий хвіст аналогічних злочинів.
В цій історії показовим є те, що людина, яка обдурювала інших, сама стала жертвою нечесного нотаріуса. Саме він переконав жінку, що для того, щоб виїхати з України зі своїми онуками достатньо нотаріально завіреної довіреності від батьків. Нотаріус і видав цей документ, звичайно не задарма.
Донька цієї пані разом із чоловіком три місяці тому поїхала на заробітки в Петербург, ще тоді вона домовилася з матір'ю, що як тільки влаштується на місці, запросить їх до себе. Тим часом бабуся зі своїм сином і онучками легально проживали в Україні, в яку вони приїхали з мамою і татом. Життя в нашій країні більш заможне у порівнянні з їх батьківщиною, тому Україну використали в якості буфера перед переїздом до північної столиці Росії.
Поки бабуся «гостювала» в ізоляторі тимчасового тримання, для дітей на 3 дні їх домівкою став Чернігівський притулок для дітей "Надія", де вони почували себе пречудово в компанії однолітків і турботливого персоналу. Не заважав навіть мовний бар'єр, адже лагідні посмішки виховательок не потребують перекладу, так само як і смачні обіди та сніданки.
Історія закінчилася майже хеппі-ендом - мама з татом приїхали і забрали своїх дітей і 13-річного брата. А от бабуся наразі перебуває під слідством, яке, судячи з усього, буде тривалим, адже торгівля людьми - тяжкий злочин.

Джерело: http://kop.gov.ua