Що єднає Україну і Кубань?
Таке питання зараз піднімає Дніпропетровський інститут суспільних досліджень.
За його ініціативою вперше в Україні проводиться Міжнародна наукова конференція на тему «Україна-Кубань: ретроспектива етнокультурних взаємин».
Чому Дніпропетровськ вважатиме себе центром таких взаємин, українські та кубанські дослідники пояснювали на прес-конференції. Першій російський порт на Східному узберіжжі Чорного моря наприкінці вісімнадцятого сторіччя збудували саме українськи козаки. Що цьому передувало і яким було новостворене у Катеринославі Чорноморське козацтво — зараз поле для досліджень істориків. Вони стверджують, що фактів та документів безліч. Висновки надходять у статті і монографії. Мовляв, так відновлюється історичний шлях взаємин народів. Була й друга хвиля переселення українців на Кубань — наприкінці дев’ятнадцятого століття. І взагалі Україна потім вже росповсюджувалась на Кубанських землях. Мова навіть йшла про приєднання Кубані до України. Та в тисяча дев’ятьсот тридцятому році цей процес призупинила радянська влада. Але досі на Кубані зберігаються деякі звичаї , культурні традиції українских пращурів. Існує товариство української культури Кубані і в універсітетах викладають українську мову, проходять виставки творчості як кубанських так й українських майстрів.
Організатори міжнародної конференції вважають, що зараз Україні потрібно робити кроки по відновленню наукових та культурних зв’язків, бо нас поєднує історія. І навіть у рукоділлях, що привізла Галина Палиця зі станиці Тбіліської, можна знайти багато співзвуч.
За його ініціативою вперше в Україні проводиться Міжнародна наукова конференція на тему «Україна-Кубань: ретроспектива етнокультурних взаємин».
Чому Дніпропетровськ вважатиме себе центром таких взаємин, українські та кубанські дослідники пояснювали на прес-конференції. Першій російський порт на Східному узберіжжі Чорного моря наприкінці вісімнадцятого сторіччя збудували саме українськи козаки. Що цьому передувало і яким було новостворене у Катеринославі Чорноморське козацтво — зараз поле для досліджень істориків. Вони стверджують, що фактів та документів безліч. Висновки надходять у статті і монографії. Мовляв, так відновлюється історичний шлях взаємин народів. Була й друга хвиля переселення українців на Кубань — наприкінці дев’ятнадцятого століття. І взагалі Україна потім вже росповсюджувалась на Кубанських землях. Мова навіть йшла про приєднання Кубані до України. Та в тисяча дев’ятьсот тридцятому році цей процес призупинила радянська влада. Але досі на Кубані зберігаються деякі звичаї , культурні традиції українских пращурів. Існує товариство української культури Кубані і в універсітетах викладають українську мову, проходять виставки творчості як кубанських так й українських майстрів.
Організатори міжнародної конференції вважають, що зараз Україні потрібно робити кроки по відновленню наукових та культурних зв’язків, бо нас поєднує історія. І навіть у рукоділлях, що привізла Галина Палиця зі станиці Тбіліської, можна знайти багато співзвуч.
Джерело: «11 канал», http://www.11channel.dp.ua/news/dp/2008/08/22/15343.html