Чернігівщина. «Дві сили» Василя Кирилюка
Це перша спроба автора об’єднати в одній книзі частину поезій останніх років. Збірка складається з трьох частин: філософські та життєві вірші Кирилюка, що відображають його життєву позицію; ліричні вірші про природу, любов, жіночу неповторну красу. Завершують збірку вірші, написані у формі пісень, до речі, частину з них вже покладено на музику.
Василь Кирилюк народився 1953 року на Рівненщині. В 1975 р. отримав вищу освіту в Магдебурзькому університеті (Німеччина), в 1981 році він отримав вищу педагогічну освіту як викладач німецької мови та літератури в Львівському державному університеті ім. І.Франка, згодом отримав фах вчителя англійської мови та літератури.
Василь Кирилюк має понад тридцять років педагогічного стажу. Старший учитель, учитель-методист, Відмінник освіти України.
Нині він очолює відділ освіти Коропської районної держадміністрації, голова районної організації Української народної партії.
Любов до поезії йому прищепив ще в шкільні роки учитель німецької мови Василь Женевський. Саме він помітив і розвинув у юнака любов до поетичного слова.
Василь Кирилюк друкувався в багатьох газетах та журналах. За останні десять років ряд його поетичних творів покладено на музику як музикантами-аматорами, так і професійними композиторами і співаками на студіях грамзапису. Багатьом жителям України відома його пісня «Козацька» у виконанні відомого вінницького співака і композитора Миколи Янченка.
21 серпня в обласній науковій бібліотеці ім. В.Короленка відбулася репрезентація виставки друкованих творів чернігівців-борців за незалежність України «Соборна. Вільна. Незалежна». Серед представлених на виставці друкованих видань і книга Василя Кирилюка «Дві сили».
До Вашої уваги пропонуємо вірш Василя Кирилюка «Мій рідний край – історія жива».
Цвітуть навколо прапори розмаєм,
Надходять справедливості жнива,
То ж хай з багатим буде урожаєм
Мій рідний край – історія жива.
Ми вишиванки дістаємо з скрині,
Пісень забутих згадуєм слова,
І ожива в піснях і квітах нині
Мій рідний край – історія жива.
Чуби козацькі знову відростають,
Виблискує на сонці булава,
Ми не забули, ми ще пам’ятаєм:
Мій рідний край – історія жива.
Сьогодні в моді говорити всюди,
Де Полуботок золото хова.
Моє ж багатство – це земля і люди,
Мій рідний край – історія жива.
Підготував Сергій Черняков, «Європейська Україна».