Чернігівський погляд. Я щасливий тим, що живу в Україні і є українцем!
Веб-сайт «Європейська Україна» пропонує статтю чернігівського історика та аналітика Валентина Лутченка «Я щасливий тим, що живу в Україні і є українцем!».
«Мені дуже імпонує те, що я українець. Найбільше відчуваю гордість за те, що я не відвожу осторонь очей перед представниками різних національностей за дії моїх предків по відношенню до інших народів світу», - такими словами розпочинає свою статтю пан Валентин. Наші предки «не намагалися завойовувати землі своїх сусідів» і не один раз «давали гідну відсіч численним завойовникам». Разом з тим, ми знаємо, що Україна багато століть знаходилася під колоніальним ярмом. По різному ставилися завойовники до нашої держави, культури, мови. «Вони досить вміло розводили інтриги між нашими керманичами, всіляко сприяли загостренню різноманітних конфліктів всередині держави, проштовхували до влади слухняних маріонеток, які засліплені можливістю збагатитися і мати владу, діяли на догоду загарбникам, а не власного народу».
Значну увагу автор приділяє взаємовідносинам у минулому між Україною і Росією, аналізує «визвольні» походи останньої до сусідніх держав. Й донині деякі народи Російської імперії не змогли здобути державність.
Валентин Лутченко наголошує: «…незалежно від свого національного походження ми повинні зрозуміти просту істину – всі, хто проживає на нашій українській землі, є українці. І про майбутнє рідної землі краще за нас не будуть думати ні росіяни, ні американці, ні поляки». Отож, сьогодні всім українця слід згуртовуватися «Від цього виграємо ми всі і наша ненька УКРАЇНА!».
«Мені дуже імпонує те, що я українець. Найбільше відчуваю гордість за те, що я не відвожу осторонь очей перед представниками різних національностей за дії моїх предків по відношенню до інших народів світу», - такими словами розпочинає свою статтю пан Валентин. Наші предки «не намагалися завойовувати землі своїх сусідів» і не один раз «давали гідну відсіч численним завойовникам». Разом з тим, ми знаємо, що Україна багато століть знаходилася під колоніальним ярмом. По різному ставилися завойовники до нашої держави, культури, мови. «Вони досить вміло розводили інтриги між нашими керманичами, всіляко сприяли загостренню різноманітних конфліктів всередині держави, проштовхували до влади слухняних маріонеток, які засліплені можливістю збагатитися і мати владу, діяли на догоду загарбникам, а не власного народу».
Значну увагу автор приділяє взаємовідносинам у минулому між Україною і Росією, аналізує «визвольні» походи останньої до сусідніх держав. Й донині деякі народи Російської імперії не змогли здобути державність.
Валентин Лутченко наголошує: «…незалежно від свого національного походження ми повинні зрозуміти просту істину – всі, хто проживає на нашій українській землі, є українці. І про майбутнє рідної землі краще за нас не будуть думати ні росіяни, ні американці, ні поляки». Отож, сьогодні всім українця слід згуртовуватися «Від цього виграємо ми всі і наша ненька УКРАЇНА!».
Статтю Валентина Лутченка читайте за адресою: http://upi.org.ua/publ/10-1-0-149
«Європейська Україна».