Президент Росії Дмитро Медведєв підписав укази про визнання його країною незалежності Південної Осетії й Абхазії. За його словами, «Росія закликає інші держави наслідувати її приклад». Перша міжнародна реакція цілком протилежна: відкинення й засудження.
Президент Росії Дмитро Медведєв оголосив, що підписав укази про визнання його країною незалежності Південної Осетії й Абхазії.
Виступаючи з заявою до громадян своєї країни, Медведєв повторив російську версію про «нічний розстріл Цхінвала грузинськими військами», назвавши головне місто Цхінвальського регіону його осетинським ім’ям, а не грузинським Цхінвалі.
За твердженням керівника Росії, це призвело до загибелі «сотень наших мирних громадян». Росія, яка масово надавала своє громадянство мешканцям Південної Осетії, раніше офіційно визнала загибель 133 цивільних осіб у цьому регіоні – більш як удесятеро менше, ніж вона стверджувала на початку конфлікту.

Російський президент також повторив звинувачення на адресу грузинського керівництва, яке, як він заявив, порушило Статут ООН та свої зобов’язання за міжнародними угодами й розв’язало збройний конфлікт. Така сама доля чекала й на Абхазію, сказав Медведєв, але підтверджень своїм словам не навів.

Іще раз звинувативши президента Грузії Міхеїла Саакашвілі в «геноциді», так само без доказів, президент Росії в своєму визнанні Південної Осетії й Абхазії послався на Статут ООН, Хельсінкський Заключний акт НБСЄ 1975 року й інші міжнародні документи. При цьому він не згадав, що таке визнання порушує низку засад цих самих документів.

За словами Медведєва, «Росія закликає інші держави наслідувати її приклад».

Перша міжнародна реакція: відкинення й засудження

Раніше представники низки провідних держав світу та міжнародних організацій застерігали Росію не визнавати незалежності грузинських регіонів після того, як у понеділок обидві палати російського парламенту звернулися до свого президента з пропозицією визнати цю незалежність.

У Росії зовнішньополітичні питання, зокрема, визнання чи невизнання держав, є прерогативою голови держави. Раніше російський парламент уже виступав зі схожими закликами, але тоді до визнання з боку президента не дійшло.

Зокрема, з твердою заявою проти такого визнання виступив президент США Джордж Буш.

Уже після нинішніх указів російського президента починають надходити перші реакції на них.

Держсекретар США Кондоліза Райс назвала рішення Росії вартим жалю й додала, що спеціальна заява Білого дому буде оголошена найближчим часом. Вона дала знати, що США як постійний член Ради Безпеки ООН із правом вето заблокують будь-які спроби Росії змінити статус сепаратистських грузинських регіонів.

У Європейській Комісії її речник підтвердив позицію Європейського Союзу про незмінну підтримку територіальної цілісності Грузії й заявив, що дії Росії порушили резолюції Ради Безпеки ООН.

Рішення Росії категорично відхилила Велика Британія, назвала абсолютно неприйнятним Німеччина й незаконним Італія, висловила жаль із його приводу Франція, заявила про свідоме порушення міжнародного права Швеція. Усі вони теж повторили свою підтримку територіальної цілісності Грузії.

А міністр закордонних справ Великої Британії Дейвід Мілібанд заявив, що вже в вівторок проведе низку переговорів із міжнародними партнерами, а в середу відвідає Україну з метою забезпечити створення «щонайширшої коаліції проти російської агресії в Грузії».

Союз НАТО відкинув рішення Росії. Як заявив генеральний секретар Північноатлантичного союзу Яап де Гооп Схеффер, воно є прямим порушенням низки резолюцій Ради Безпеки ООН щодо територіальної цілісності Грузії, що їх підтримала сама Росія.

В Організації з безпеки і співпраці в Європі її нинішній голова, міністр закордонних справ Фінляндії Александер Стубб засудив рішення Росії. Він наголосив, що це рішення порушує засадничі принципи ОБСЄ – зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність інших держав, якого має дотримуватися й Росія.

А в Раді Європи її генеральний секретар Террі Дейвіс назвав рішення Росії порушенням територіальної цілісності Грузії й наголосив, що жертвою цього рішення стала міжнародна довіра до Росії. За його словами, Москва не може використовувати міжнародне право тільки тоді, коли їй цього хочеться.

Голова Парламентської Асамблеї Ради Європи Люїс Марія де Пуч теж рішуче засудив визнання Росією незалежності частин Грузії.Він заявив, що Росія порушила свої зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність ї сусідів і вчинила очевидне й свідоме порушення міжнародного права.

Так само й голова Комітету Міністрів Ради Європи Карл Більдт засудив рішення президента Росії. Як мовиться в його заяві, воно серйозно загрожує можливості вирішити конфлікт мирно на засадах міжнародного права і є кричущим порушенням засадничих принципів Ради Європи, які брала на себе й Росія.

У Грузії останню дію Росії називають незаконною.

А в самій Росії заява президента Дмитра Медведєва про визнання незалежності двох регіонів Грузії призвела до прискореного зниження основних російських фондових індексів ММВБ та РТС.

Занепокоєна й Україна

Від України вдень у вівторок іще не було офіційної реакції на нинішнє рішення Росії. Тільки лідер Партії регіонів Віктор Янукович на своєму сайті оприлюднив заяву, що Україна, мовляв, має вчинити так само, як і Росія, визнавши незалежність сепаратистських регіонів Грузії.

Але ще в понеділок, після закликів російського парламенту до свого президента визнати Південну Осетію й Абхазію, Міністерство закордонних справ України, закликаючи Москву відмовитися від такого визнання, назвало ці звернення «вкрай небезпечним прецедентом».

На думку Києва, цей прецедент «іще більше загострить безпекову ситуацію в Кавказькому регіоні й на пострадянському просторі» і «різко негативно впливатиме на процеси мирного врегулювання міжетнічних конфліктів у всьому світі».

Президент України Віктор Ющенко ще напередодні рішення Росії запланував телефонні переговори з лідерами європейських держав стосовно єдиної позиції країн Європи щодо ситуації в Грузії.

У середу він особисто говоритиме про це з міністром закордонних справ Великої Британії Дейвідом Мілібандом, який перебуватиме в Україні.

А вже в вівторок до Брюсселя для консультацій у рамках НАТО і Євросоюзу з приводу ситуації навколо Грузії вирушив заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлисеєв.

Зокрема, на зустрічі з верховним представником ЄС зі спільної зовнішньої і безпекової політики Хав’єром Соланою український дипломат обговорить підготовку до надзвичайного засідання Європейської Ради, тобто саміту ЄС, щодо становища в Грузії, яке відбудеться 1 вересня. А в середу Єлисеєв візьме участь у засідання Комітету Україна – НАТО, на якому теж говоритимуть про Грузію.

Раніше Україна надала Грузії, яка потерпіла від дій російських військ на її території, гуманітарну допомогу – понад 150 тон різних гуманітарних вантажів на суму близько 8 мільйонів доларів США.

Сергій Драчук
Джерело: «Радіо Свобода», http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1194007.html