На Чернігівщині є "швейцарські Альпи"
У селі Тростянець Ічнянського району на Чернігівщині 1833 року нащадок гетьманського роду Іван Скоропадський звів палац. Заклав довкола парк, у якому насипав штучні Альпи. Його площа 202 га. У ньому є галявина ”Три сестри” і ”Швейцарська ущелина”.
Хутір Тростянець у середині ХVІ століття належав Києво-Микільському монастирю. У кінці ХVІІ століття землі перейшли багатому козаку, який жив у сусідньому селі. У нього цю ділянку викупили Скоропадські, нащадки гетьмана.
Іван Михайлович Скоропадський служив у кінно-єгерському й гусарському полках. 1828-го залишив військову службу й зайнявся помістям. 1833 року збудував дубовий палац з елементами готичного стилю, заклав парк. Греблями перегородив ручай Тростянець, створивши чотири ставки.
Кажуть, у Франції Скоропадський познайомився з молодою швейцаркою та закохався. Начебто жінка погодилася поїхати до Тростянця за умови, що там зроблять ландшафт, як на її батьківщині. Скоропадський наказав соснові гаї засипати землею. 50 землекопів і 20 візників із кінними тачками щодня насипали в парку ”Альпи”. Кожному пан платив по 3–5 коп. на день. Каміння робітники не використовували, лише ґрунт. Деякі гори споруджували по два роки, вони сягають 35 м.
На ”Швейцарію” Скоропадський витратив понад 100 тис. руб. Швейцарка побула-таки в Тростянці, але не залишилася.
На площі 200 га росте понад 4700 різновидів дерев і кущів.
Екзотичні дерева для парку купували в Ризі, Санкт-Петербурзі, Нікітському кримському ботанічному саду, в Києві, з околиць Парижа. Хвойні везли з Франції. Іноді одне дерево доправляли чотири вози. Чимало дерев віком понад 200 років.
Два флігелі, які збереглися до наших днів, реконструюють під музей. Торік їх за 1 млн 300 тис. грн викупили київські бізнесмени. Зоя Мицик каже, що у флігелях відпочивали художники Микола Ге та династія Брюллових.
Донедавна в парку стояли дві половецькі баби і воїн. Одну вкрали два роки тому – зрізали болгаркою з постаменту.
На найвищій, Дідовій, горі стоїть половецький ”дід”. Туристи залишають йому монети й загадують бажання.
До Тростянця їдуть трасою Київ – Суми. Потрібно повернути у Срібнянському районі на село Сокиринці, тоді – на Васьківці. О 14.30 щоденно від Київської автостанції ”Дарниця” відправляється автобус Київ – Тростянець. Із Чернігова на авто їхати через Ніжин, Ічню, Парафіївку, Южне, Верескуни. Автобус Чернігів – Сокиринці від’їжджає о 16.15 год. щоденно, Чернігів – Тростянець –о 8.25.
Хутір Тростянець у середині ХVІ століття належав Києво-Микільському монастирю. У кінці ХVІІ століття землі перейшли багатому козаку, який жив у сусідньому селі. У нього цю ділянку викупили Скоропадські, нащадки гетьмана.
Іван Михайлович Скоропадський служив у кінно-єгерському й гусарському полках. 1828-го залишив військову службу й зайнявся помістям. 1833 року збудував дубовий палац з елементами готичного стилю, заклав парк. Греблями перегородив ручай Тростянець, створивши чотири ставки.
Кажуть, у Франції Скоропадський познайомився з молодою швейцаркою та закохався. Начебто жінка погодилася поїхати до Тростянця за умови, що там зроблять ландшафт, як на її батьківщині. Скоропадський наказав соснові гаї засипати землею. 50 землекопів і 20 візників із кінними тачками щодня насипали в парку ”Альпи”. Кожному пан платив по 3–5 коп. на день. Каміння робітники не використовували, лише ґрунт. Деякі гори споруджували по два роки, вони сягають 35 м.
На ”Швейцарію” Скоропадський витратив понад 100 тис. руб. Швейцарка побула-таки в Тростянці, але не залишилася.
На площі 200 га росте понад 4700 різновидів дерев і кущів.
Екзотичні дерева для парку купували в Ризі, Санкт-Петербурзі, Нікітському кримському ботанічному саду, в Києві, з околиць Парижа. Хвойні везли з Франції. Іноді одне дерево доправляли чотири вози. Чимало дерев віком понад 200 років.
Два флігелі, які збереглися до наших днів, реконструюють під музей. Торік їх за 1 млн 300 тис. грн викупили київські бізнесмени. Зоя Мицик каже, що у флігелях відпочивали художники Микола Ге та династія Брюллових.
Донедавна в парку стояли дві половецькі баби і воїн. Одну вкрали два роки тому – зрізали болгаркою з постаменту.
На найвищій, Дідовій, горі стоїть половецький ”дід”. Туристи залишають йому монети й загадують бажання.
До Тростянця їдуть трасою Київ – Суми. Потрібно повернути у Срібнянському районі на село Сокиринці, тоді – на Васьківці. О 14.30 щоденно від Київської автостанції ”Дарниця” відправляється автобус Київ – Тростянець. Із Чернігова на авто їхати через Ніжин, Ічню, Парафіївку, Южне, Верескуни. Автобус Чернігів – Сокиринці від’їжджає о 16.15 год. щоденно, Чернігів – Тростянець –о 8.25.
Матеріал підготовлено в рамках проекту "Маловідома Україна – путівник від компанії "Оболонь".
За матеріалами «Газети по-українськи», http://www.intermedia.org.ua/ua/news/32032
На фото: дивовижні краєвиди Тростянця.