Чернігівщині потрібна пересувна лабораторія для діагностики раку щитовидки
Про це йшлося під час засідання міжнародного координаційного комітету Міжнародної федерації Червоного хреста, яке вперше відбулося в Чернігові.
У цьому засіданні брали участь поважні закордонні гості, зокрема, й з Білорусі та Росії.
Вони вели мову про шляхи реалізації «Чорнобильської програми гуманітарної допомоги і реабілітації на 2009-2010 роки на територіях України, Білорусі і Росії». Оскільки, на переконання представників Міжнародної федерації Червоного хреста, чорнобильські програми повинні працювати, незважаючи на заспокійливі висновки МАГАТЕ й інших міжнародних організацій стосовно ніби то перебільшення небезпеки від аварії на ЧАЕС.
За даними ж лікарів, які працюють у системі Червоного хреста, ситуація зі здоров’ям людей у регіонах, що постраждали від атомної катастрофи, не покращується, а навпаки – викликає все більшу тривогу. Найбільше ж турбує фахівців і жителів забруднених територій захворюваність на рак щитовидної залози.
За словами координатора «Чорнобильської програми» на території України Миколи Нагорного, дві пересувні лабораторії 11 років обстежують людей, що мешкають у віддалених населених пунктах забруднених радіацією територій, і ось які висновки вони мають: на патологію щитовидної залози страждає від 40 до 50 відсотків обстежених. Не важко порахувати, скільки людей перевірено цими двома лабораторіями за 11 років, коли на кожну з них припадає по 15 тисяч людей у рік. Кілька років підряд у середньому виявляли по 200 випадків раку щитовидки за рік і по 10 тисяч інших патологій.
За перше півріччя цього року в Україні вже виявлено 21 випадок раку щитовидної залози, а за весь минули рік таких випадків було 54.
Викликає тривогу факт, зростання кількості вузлових патологій щитовидної залози, а це означає, що у вузлах може розвинутися рак. Українські лікарі неодноразово наголошують на тому, що потенційними хворими на рак щитовидки можуть бути ті люди, які дітьми в 1986 році, під час аварії на ЧАЕС, перенесли так званий «йодний удар». Після досягнення цими дітьми повноліття їх уже ніхто не спостерігає. А практика показує, що саме вони є «групою ризику», і чим раніше виявити хворобу – тим краще її лікувати.
Висновок ендокринологів невтішний – рівень захворюваності на рак щитовидки в постраждалих від радіації регіонах не досяг свого піку.
Виїзна бригада медиків Чернігівського радіологічного центру (на Бобровиці) нещодавно перевіряла жителів дальніх сіл Корюківського і Сосницького районів: 50 відсотків смертей у цих регіонах спричиняється серцево-судинними хворобами, високий рівень патологій не лише щитовидної залози, а й інших органів. На думку лікарів, необхідно налагодити під час роботи виїзних бригад і забір крові на аналізи, і ультразвукову діагностику черевної порожнини, серця, рентгенівське обстеження. Адже в «глибинках» люди практично не лікують гіпертонію та анемію – звідси і смертність від серцево-судинних хвороб.
Представники Червоного хреста з різних країн були одностайні в думці, що необхідно обстежувати людей і на ВІЛ/СНІД та рак молочної залози.
Пересувні лабораторій Червоного хреста в Україні, як було сказано, дві: вони працювали в Житомирській, Рівненській, Волинській областях. Настала черга Чернігівської області. Отож є надія, що за кілька місяців, можливо, восени жителі наших віддалених населених пунктів матимуть змогу прямо на місці, без поїздок до райцентру чи обласного центру, зробити аналізи на рак щитовидки.
Під час засідання координаційного комітету Міжнародної федерації Червоного хреста обговорювалися питання й про надання гуманітарної допомоги у вигляді медичної апаратури та медичних препаратів. Правда, представників обласного управління охорони здоров’я тут чомусь не було.
У цьому засіданні брали участь поважні закордонні гості, зокрема, й з Білорусі та Росії.
Вони вели мову про шляхи реалізації «Чорнобильської програми гуманітарної допомоги і реабілітації на 2009-2010 роки на територіях України, Білорусі і Росії». Оскільки, на переконання представників Міжнародної федерації Червоного хреста, чорнобильські програми повинні працювати, незважаючи на заспокійливі висновки МАГАТЕ й інших міжнародних організацій стосовно ніби то перебільшення небезпеки від аварії на ЧАЕС.
За даними ж лікарів, які працюють у системі Червоного хреста, ситуація зі здоров’ям людей у регіонах, що постраждали від атомної катастрофи, не покращується, а навпаки – викликає все більшу тривогу. Найбільше ж турбує фахівців і жителів забруднених територій захворюваність на рак щитовидної залози.
За словами координатора «Чорнобильської програми» на території України Миколи Нагорного, дві пересувні лабораторії 11 років обстежують людей, що мешкають у віддалених населених пунктах забруднених радіацією територій, і ось які висновки вони мають: на патологію щитовидної залози страждає від 40 до 50 відсотків обстежених. Не важко порахувати, скільки людей перевірено цими двома лабораторіями за 11 років, коли на кожну з них припадає по 15 тисяч людей у рік. Кілька років підряд у середньому виявляли по 200 випадків раку щитовидки за рік і по 10 тисяч інших патологій.
За перше півріччя цього року в Україні вже виявлено 21 випадок раку щитовидної залози, а за весь минули рік таких випадків було 54.
Викликає тривогу факт, зростання кількості вузлових патологій щитовидної залози, а це означає, що у вузлах може розвинутися рак. Українські лікарі неодноразово наголошують на тому, що потенційними хворими на рак щитовидки можуть бути ті люди, які дітьми в 1986 році, під час аварії на ЧАЕС, перенесли так званий «йодний удар». Після досягнення цими дітьми повноліття їх уже ніхто не спостерігає. А практика показує, що саме вони є «групою ризику», і чим раніше виявити хворобу – тим краще її лікувати.
Висновок ендокринологів невтішний – рівень захворюваності на рак щитовидки в постраждалих від радіації регіонах не досяг свого піку.
Виїзна бригада медиків Чернігівського радіологічного центру (на Бобровиці) нещодавно перевіряла жителів дальніх сіл Корюківського і Сосницького районів: 50 відсотків смертей у цих регіонах спричиняється серцево-судинними хворобами, високий рівень патологій не лише щитовидної залози, а й інших органів. На думку лікарів, необхідно налагодити під час роботи виїзних бригад і забір крові на аналізи, і ультразвукову діагностику черевної порожнини, серця, рентгенівське обстеження. Адже в «глибинках» люди практично не лікують гіпертонію та анемію – звідси і смертність від серцево-судинних хвороб.
Представники Червоного хреста з різних країн були одностайні в думці, що необхідно обстежувати людей і на ВІЛ/СНІД та рак молочної залози.
Пересувні лабораторій Червоного хреста в Україні, як було сказано, дві: вони працювали в Житомирській, Рівненській, Волинській областях. Настала черга Чернігівської області. Отож є надія, що за кілька місяців, можливо, восени жителі наших віддалених населених пунктів матимуть змогу прямо на місці, без поїздок до райцентру чи обласного центру, зробити аналізи на рак щитовидки.
Під час засідання координаційного комітету Міжнародної федерації Червоного хреста обговорювалися питання й про надання гуманітарної допомоги у вигляді медичної апаратури та медичних препаратів. Правда, представників обласного управління охорони здоров’я тут чомусь не було.
Джерело: Любов Потапенко, http://h.ua/story/124266/add27/3906/