У Національному музеї у Львові триває ювілейна виставка відомого львівського скульптора, народного художника України, професора Івана Самотоса з нагоди 75-річчя митця.
В експозиції 25 портретів, створених переважно впродовж останніх 2-3 років, серед яких друзі, колеги й рідні митця, а також – відомі історичні постаті.
До ювілейної виставки митець готувався майже два роки. «Хотілося представити й зовсім нові роботи, - розповідає кореспонденту «ВЗ» Іван Самотос. – Однак для контрасту на виставці є й давніші твори – це для того, щоб побачити, чи є мистецький ріст». Роботи скульптора привертають увагу насамперед незвичністю своїх композиційних форм. Скажімо, замість традиційних побудов голови з шиєю, з плечима чи поясом митець може біля обличчя зобразити руку, що тримає булаву (Іван Мазепа), фотокамеру (фотохудожник Василь Пилип’юк), пензлик (художник Любомир Медвідь); довкола погруддя «вималювати» картинну раму (директор Львівської картинної галереї Борис Возницький). «Я зображав те, що характерно для портретованого, - каже Іван Самотос. – Мав на меті створити образ завдяки композиційному рішенню розстановки у просторі людських форм».

Цікаво, що ніхто із героїв виставки митцеві не позував. За його словами, усі портрети він ліпив… з пам’яті (!). «Я ніколи не використовую портретованого як модель, - розповідає скульптор. – Це мене сковує, твір виходить нединамічним і задавленим. У мене хороша зорова пам’ять, тому, поспостерігавши деякий час за людиною, виготовляю невеличкий ескіз – і до роботи».

Юлія ТУНІК-ЧОРНА
Фото автора
На фото: Іван Самотос. «Борис Возницький», 2007 р.
Джерело: «Високий замок», http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=67545