Як відомо, Політрада Партії регіонів виключила з політради партії та загалом партії Раїсу Богатирьову. Пані Богатирьова є також секретарем Ради національної безпеки й оборони України.
Сьогодні, 3 вересня, Раїса Богатирьова оприлюднила заяву для засобів масової інформації.
Текст заяви Р.Богатирьової подаємо без скорочень.
Заява Р. Богатирьової для преси
Військовий конфлікт на Кавказі змінив світ. Незалежно від наслідків як для його учасників, так і для глобальної системи безпеки. Очевидно, що він не є і не може бути двостороннім. Зачеплена фундаментальна природа світового порядку, сформований новий сценарій регіональної безпеки і виписаний новий порядок денний новітньої дискусії щодо гарантій непорушності кордонів, територіальної цілісності країн та суверенності націй.
Ці питання постали далеко не вперше. Але саме зараз, для нас, громадян молодої, з оголеними кордонами держави, вони народили виклики національній політичній історії і стали моментом істини для дій політичної влади. Вона, якщо є істинно народною і проукраїнською, зобов'язана переслідувати винятково національний інтерес і забезпечити відвернення загроз щодо послаблення самої державності і уникнення внутрішнього сепаратизму. Саме в такі історичні часи влада консолідується, народ згуртовується, нація дорослішає. Принципи ж міжнародного права стають мостом, який об'єднує, сприяє інтенсивному мирному діалогу і, поза воєнною, грубою, надмірною силою відновлює стабільність, порядок та безпеку.
На цьому я й будувала і продовжуватиму розвивати політику національного прагматизму. Вона не має відношення до надуманої та й безнадійної ідеї геополітичного нейтралітету України, який залишає нас на узбіччі світового прогресу і перетворює країну на санітарний геополітичний буфер. Вона не має жодного відношення до політичного егоїзму, що прирікає на ізоляцію та веде до диктатури в різноманітних формах. Я твердо спираюся на логіку ключового моменту сучасної глобалізації - інтеграції світових економік, культур і правил мирного взаємоіснування. В основі цього - права націй на самовизначення і самоідентифікацію, права і свободи людини, рівність і взаємоповага всіх суб'єктів міжнародного життя.
Я відповідально сприймаю рішення саміту ЄС щодо оцінок подій на Кавказі і приєднуюсь до фундаментального висновку про необхідність розширення діалогу з Росією на базі міжнародного права. Одночасно, щонайкращою гарантією стабільності в регіоні можуть стати зусилля керівництва Росії, спрямовані на те, щоби саме такий діалог вів до розширення торговельного балансу між нашими країнами, сприяв збільшенню кількості інвестицій в національні економіки та росту конкурентоспроможності, а також посилював довіру між двома народами.
Політрада Партії регіонів, на пропозицію лідера Віктора Януковича, керуючись зміненим в недемократичному напрямку статутом, виключила мене, як одного з її лідерів, з лав політичної організації. Мотивом такого безпрецедентного рішення у цей момент було те, що я начебто вступила в дискусію з лідером партії з приводу його заяви в підтримку визнання Україною державної незалежності Південної Осетії та Абхазії.
Ця подія поставила на кін питання про демократичні засади існування і розвитку Партії регіонів, про право на альтернативну точку зору, як і на критику дій персоналій Партії, так і на самокритику. Очевидним є те, що жодної причини для такого кроку, передбаченої статутом, як і політичної моралі в реальності немає, та й не могло бути, хоча мене звинувачували в тому, що подібна заява лідера партії наносить удар по миротворчим зусиллям в регіоні. Ні в кого немає сумніву, що в такій ситуації треба рятувати репутацію великої національної політичної сили. Вкрай важливо при цьому терміново треба було шукати можливість для широкої і відкритої дискусії в партії щодо подій навколо військового конфлікту на Кавказі і його наслідків для суверенного розвитку України. Тим більше, коли Партія регіонів ще вчора різко виступила проти визнання незалежності Косова.
Я відкидаю політику подвійних стандартів, а також вважаю серйозною помилкою вести будь-який діалог про права націй, визнаний світом їх суверенітет, поза межами міжнародного права. Це безальтернативна позиція абсолютної більшості міжнародної спільноти. Особливо великого значення це набуває в дискусії про перспективу «заморожених конфліктів» та формування таким чином певного сигналу для посилення сепаратизму в самій Україні, де, на жаль, не вщухають провокативні розмови щодо територіальної єдності.
Вважаю, таку політику легковажною та безвідповідальною. Я, як і багато з моїх колег і друзів, є засновником Партії регіонів. У найскладніші часи, коли здавалося, що партія вже перейшла межу неповернення, я залишалась на політичній трибуні, закликаючи всіх до єдності, терпіння та віри у спроможність створити велику політичну силу індустріального Сходу. Основою і запорукою того, що ми стали двічі партією влади і маємо шанси відігравати ключову роль в історії національного розвитку і в подальшому було те, що ми не відступали від демократичних правил ухвалення рішень, гострих дискусій, взаємної критики. І ще одне, що є базою політичної моралі - ми вміли об'єднуватись і бути однодумцями не вимагаючи один від одного особистої відданості і одного погляду на життя. Навіть тоді, коли партія залишалась на цілу, здавалось би, вічність без керівництва. І ми прощали.
Ситуація, що склалася в Партії регіонів з виключенням з її рядів Р. Богатирьової, не є приватною історією. Не хотілося би думати, що це особиста помста, своєрідна розправа як спосіб боротьби із уявними конкурентами. Це тест для її керівництва, однопартійців, і виборців на здатність політичної сили бути реальним представником інтересів українського народу, брати на себе найвищі і амбітні зобов'язання з обслуговування національного інтересу і боронити державний суверенітет. В іншому випадку партія може перетворитись в організацію без політичного майбутнього на чолі тільки з одним легітимним лідером. Такі партії з'являлись і зникали в українській політичній історії, бо ставили перед собою тільки одну мету - забезпечити владу за будь-яких умов і в будь-яких союзах, навіть зі своїми лютими опонентами, лише конкретним людям.
Мене вже не раз намагалися виключити з Партії регіонів за спробу демократичного діалогу як єдиного способу еволюції її сили і європейськості. Але і тоді і зараз я заявляю, що залишаюся з Партією. Бо я її створювала на барикадах історичних протистоянь і вона стала частиною моєї особистості. Партія шахтарів, технічної інтелігенції, бізнесу, великого промислового краю в силу самої природи її засновників не може надалі орієнтуватися на одноосібне паркетне управління нею, на маніпулювання демократичними інститутами і використання абсолютного контролю над формуванням закритих виборчих списків. Будь-яка альтернативна точка зору в Партії і навіть партійна опозиція є благом, яке треба викохувати і оберігати. Це і є істинна, а не оманлива демократія. Тільки таким чином ми можемо говорити про єдину, консолідовану інтересами нації, політичну владу і єдиний український народ як впливову частину європейської спільноти.

Р. Богатирьова