Тернопільщина. Тисяча літрів — і не «переборщили»!
Борщ у гарбузах, макітрах, горщиках, червоний і незвично білий, з картоплею і без, із м’ясом та пісний, з пампушками і кукурудзяними дерунами – понад півсотні видів шедевру національної кухні скуштували минулої неділі гості фестивалю «Борщ’їв» у райцентрі Борщові на Тернопільщині.
В один день із кулінарною відбулася і мистецька імпреза – фестиваль «В Борщівському краї цвітуть вишиванки», на якому свої сімейні реліквії – старовинний одяг – виставили на показ жителі більшості сіл району.
Оригінальне свято проводять у Борщові третій рік поспіль. Цього року, кажуть організатори із райдержадміністрації, було майже 15 тисяч осіб. Приїхали гості не лише із сусідніх областей, а й туристи із Польщі, Франції, Чехії. Іноземці щиро захоплювалися «візиткою» борщівського краю – старовинними сорочками з унікальним чорним вишиттям та ласували наваристим борщем.
Напередодні було заявлено: представниці 42 сільрад Борщівщини зварять 300 літрів борщу, щоб побити скромніший минулорічний рекорд. Однак завзяті жінки наготували значно більше – понад тисячу літрів! Зі своїм ентузіазмом вони не «переборщили»: у прохолодний день люди швиденько розмели гарячі порції. Крім борщу, на столах були галушки, квашені огірки й помідори, вареники, пиріжки, сало, самогон і навіть смажені поросята!
Кожна господиня на всі лади вихваляла власний борщ і ділилася рецептом.
- Такого борщу ніде не зварять, як у нас, – переконувала жителька села Дністрового Ольга Галюк. – Це борщ «на ніжках», наварюється на шматку копченої свинячої ніжки, заправляється найдобірнішими овочами…
Голова Мушкатівської сільради Оксана Цибрій розповіла про «сухий» борщ, який варить її чоловік Роман: «Починає його варити насухо, без води. Спочатку втушує ребра, м’ясо і поступово кладе до каструлі решту інгредієнтів. Борщ виходить духмяним, ніби із печі».
Борщем із кукурудзяною крупою тішить родину Оксана Нога із села Кудринців. Рецепт такий: крупу засипаємо у гарячу воду і варимо до готовності. Кладемо до каструлі картоплю, а коли вона звариться, – порізаний щавель. Засмажуємо на смальці або олії цибулю, моркву, заправляємо борщ сметаною. Але перед цим додаємо у нього сироватку або кисле молоко. Сіль, перець – і страва готова. На колір такий борщ білуватий, на смак – кислуватий.
Подібну кислинку має і борщ «Мар’янка». Рецепт його приготування борщівчанка Ганна Дмитровська почула від бабусі. «Його основа - червоний буряк, який замочують у цукрі протягом трьох днів. Заправляють буряк м’ясною юшкою, картоплі до баняка не кладуть. До «Мар’янки» подають печені пироги із картоплею. Такий борщ варю рідко, бо з ним треба побавитись, але смакує він мені найбільше…».
Хоча більшість борщів, приготовлених учасницями фестивалю, мали назву «Український», смак у кожного був індивідуальним. Дивно, адже ідуть на страву однакові морква, буряк, капуста? «Душа – ось що головне у борщі», – філософськи пояснив мені причину різних смаків Мелітон Данкевич із Кудринців. Натякав, вочевидь, на магічні флюїди, що йдуть від господині до плити, коли вона готує страву…
Не оминула смачного фестивалю «Борщ’їв» дружина Президента України Катерина Ющенко. У Борщові вона брала участь у науковій конференції «Борщівська вишивана сорочка в контексті українського національного костюма», а після завершення офіційної частини заглянула до імпровізованої кухні на центральному майдані міста, де майстер-клас із приготування борщу давав відомий галицький гуморист Гриць Драпак. Через хвилину спілкування із ним пані Катерина голосно розсміялася. Цікаво, чи не анекдотом про борщ насмішив першу леді Гриць?
- Борщ – то святе, сміятися з нього – гріх, – пояснив згодом гуморист. – Я сам із Борщівщини, тому знаю, з якою пошаною місцеві люди ставляться до цієї страви. Тут борщ подають на перше, друге, третє і четверте… І навіть, коли у хлопів похмілля, то вони пива не п’ють, а їдять лише борщ. Помагає, кажуть, стовідсотково!
Перша леді поїхала з фестивалю не з порожніми руками. Мер Борщова подарував їй вишиванку XIX століття, а у Краєзнавчому музеї, де Катерина Ющенка оглянула виставку старовинних борщівських вишиванок, їй подарували трипільську фігурку бика.
В один день із кулінарною відбулася і мистецька імпреза – фестиваль «В Борщівському краї цвітуть вишиванки», на якому свої сімейні реліквії – старовинний одяг – виставили на показ жителі більшості сіл району.
Оригінальне свято проводять у Борщові третій рік поспіль. Цього року, кажуть організатори із райдержадміністрації, було майже 15 тисяч осіб. Приїхали гості не лише із сусідніх областей, а й туристи із Польщі, Франції, Чехії. Іноземці щиро захоплювалися «візиткою» борщівського краю – старовинними сорочками з унікальним чорним вишиттям та ласували наваристим борщем.
Напередодні було заявлено: представниці 42 сільрад Борщівщини зварять 300 літрів борщу, щоб побити скромніший минулорічний рекорд. Однак завзяті жінки наготували значно більше – понад тисячу літрів! Зі своїм ентузіазмом вони не «переборщили»: у прохолодний день люди швиденько розмели гарячі порції. Крім борщу, на столах були галушки, квашені огірки й помідори, вареники, пиріжки, сало, самогон і навіть смажені поросята!
Кожна господиня на всі лади вихваляла власний борщ і ділилася рецептом.
- Такого борщу ніде не зварять, як у нас, – переконувала жителька села Дністрового Ольга Галюк. – Це борщ «на ніжках», наварюється на шматку копченої свинячої ніжки, заправляється найдобірнішими овочами…
Голова Мушкатівської сільради Оксана Цибрій розповіла про «сухий» борщ, який варить її чоловік Роман: «Починає його варити насухо, без води. Спочатку втушує ребра, м’ясо і поступово кладе до каструлі решту інгредієнтів. Борщ виходить духмяним, ніби із печі».
Борщем із кукурудзяною крупою тішить родину Оксана Нога із села Кудринців. Рецепт такий: крупу засипаємо у гарячу воду і варимо до готовності. Кладемо до каструлі картоплю, а коли вона звариться, – порізаний щавель. Засмажуємо на смальці або олії цибулю, моркву, заправляємо борщ сметаною. Але перед цим додаємо у нього сироватку або кисле молоко. Сіль, перець – і страва готова. На колір такий борщ білуватий, на смак – кислуватий.
Подібну кислинку має і борщ «Мар’янка». Рецепт його приготування борщівчанка Ганна Дмитровська почула від бабусі. «Його основа - червоний буряк, який замочують у цукрі протягом трьох днів. Заправляють буряк м’ясною юшкою, картоплі до баняка не кладуть. До «Мар’янки» подають печені пироги із картоплею. Такий борщ варю рідко, бо з ним треба побавитись, але смакує він мені найбільше…».
Хоча більшість борщів, приготовлених учасницями фестивалю, мали назву «Український», смак у кожного був індивідуальним. Дивно, адже ідуть на страву однакові морква, буряк, капуста? «Душа – ось що головне у борщі», – філософськи пояснив мені причину різних смаків Мелітон Данкевич із Кудринців. Натякав, вочевидь, на магічні флюїди, що йдуть від господині до плити, коли вона готує страву…
Не оминула смачного фестивалю «Борщ’їв» дружина Президента України Катерина Ющенко. У Борщові вона брала участь у науковій конференції «Борщівська вишивана сорочка в контексті українського національного костюма», а після завершення офіційної частини заглянула до імпровізованої кухні на центральному майдані міста, де майстер-клас із приготування борщу давав відомий галицький гуморист Гриць Драпак. Через хвилину спілкування із ним пані Катерина голосно розсміялася. Цікаво, чи не анекдотом про борщ насмішив першу леді Гриць?
- Борщ – то святе, сміятися з нього – гріх, – пояснив згодом гуморист. – Я сам із Борщівщини, тому знаю, з якою пошаною місцеві люди ставляться до цієї страви. Тут борщ подають на перше, друге, третє і четверте… І навіть, коли у хлопів похмілля, то вони пива не п’ють, а їдять лише борщ. Помагає, кажуть, стовідсотково!
Перша леді поїхала з фестивалю не з порожніми руками. Мер Борщова подарував їй вишиванку XIX століття, а у Краєзнавчому музеї, де Катерина Ющенка оглянула виставку старовинних борщівських вишиванок, їй подарували трипільську фігурку бика.
Світлана КЛОС
На фото автора: Катерина Ющенко шаткувала капусту...
Джерело: «Високий замок», http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=67934