Перші особи української держави чимало говорять про необхідність реформування Збройних сил України та зокрема про відмову від обовязкового призову й перехід на контрактну форму.
Однак виглядає, що бачення того, як саме має відбуватися реформа армії у керівників України – зовсім різне. Адже одні переконують, що оновити військо можна впродовж всього кількох місяців, інші вважають, що й кількох років буде мало.
"Не можна перейти на професійну армію, як в тому анекдоті: „Товаришу прапорщику, зупиніть поїзд. Поїзд, стій! Раз-два!”. Так не буває...”, – стосовно можливості здійснення майже миттєвих реформ в армії іронізує екс-міністр оборони України Анатолій Гриценко. Водночас прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко продовжує обіцяти речі, уся неймовірність втілення яких, як вважають експерти, очевидна навіть не-спеціалістам.
Не дивлячись на повний провал планів створити контрактну армію уже з початку цього року, нещодавно пані Тимошенко знову пообіцяла здійснити це вже з початку року наступного: "Ми хочемо все ж таки переконати президента, і для цього у нас є і бюджет, і забезпечення (в бюджеті ми заклали гроші на 100% фінансування контрактрої армії), щоби все таки з 1 січня строкову службу зупинити і перейти на контрактну армію."
Створити в Україні контрактну армію – це одна з передвиборчих обіцянок також і Віктора Ющенка. Згідно з його планами, це мало би здійснитися у 2010 році, проте зараз президент вважає, що через неадекватне фінансування Збройних сил України (він звинувачує у цьому уряд), у заплановані строки це в жодному разі не станеться: "Мені пам’ятається, що прем’єр-міністр говорила, що з 2009 року в нас буде контрактна армія. Я вам скажу, що контрактної армії не буде ні через два роки, ні через три, ні через чотири. Тому що того фінансування, що влаштував прем’єр-міністр за останній рік, українська армія, по дефіциту, не бачила вже багато років.”
Розбіжностями в поглядах між президентом та першим міністром (майже по всіх питаннях) тепер нікого уже не здивуєш. От що по-справжньому дивно це те, що оптимізму Тимошенко щодо переходу на контрактну форму укомплектування армії з 1 січня 2009 року не поділяє міністр оборони її ж уряду.
Одна з причин нереальності реформи у такі терміни, на думку міністра оборони, – невиділення навіть передбачених бюджетом на армію коштів. Цьогоріч військові отримали лише чверть суми із запланованих на оборону країни 11 млрд грн.
Міністр оборони Юрій Єхануров: "Таке зверхнє ставлення до української армії, до питань фінансування, суттєво впливає на боєздатність українського війська і таким чином підриваються основи забезпечення безпеки громадян України. Недофінансування армії – це є пряма загроза безпеці нашої держави. Це вже є і загроза державному суверенітету України. Сьогодні недофінансування ЗСУ – це є заохочення до агресії, тому що не нападають на того, хто сильний."
Окрім недостатнього грошового забезпечення армії, фахівці військової справи також вказують на неефективне використання навіть тих коштів, що міністерство оборони таки отримує. Наприклад, проведення того ж параду. Витрачатися на такі дійства у час, коли, за словами самого міністра оборони, армію нема за що годувати, видається зовсім недоречним.
Попри щедрі обіцянки щодо збільшення фінансування армії у наступному році, експерти мають сумніви, що військо дійсно отримає стільки коштів, скільки вказано у проекті урядового бюджету. Адже, для прикладу, там передбачено, що близько 4 млрд грн військові змушені будуть самостійно заробити. А цей механізм по-суті не працює, тобто найвірогідніше, що цих коштів військові так і неотримають.
Голова комітету з питань національної безпеки та оборони України Анатолій Гриценко вважає, що питання фінансування українських силових структур на наступний рік треба розглядати на наступному засіданні Ради національної безпеки та оборони:
"Це вимога закону, це не просто пропозиція Гриценка. Ми чуємо публічні виступи, ініціативи, заяви уряду, президента, міністерства оборони, які між собою не співпадають. Даються оцінки чисельності Збройних сил, обсягам фінансування, які відрізняються не на відсотки, а у рази – в два-три рази, що неприпустимо. Саме тому на засіданні РНБО має бути визначена узгоджена позиція самих силових структур, президента (як голови РНБО та верховного головнокомандувача) і уряду. І тільки такий документ має сенс для розгляду у Верховній Раді. Все інше – це зовнішня така, публічна, турбота про армію та силові структури, без бажання серйозно вирішити це питання.”
До речі, попри те що голова уряду каже про можливість повністю професійної армії з початку наступного року, за словами пана Гриценка, у проекті держбюджету (за підписом того ж прем’єр-міністра) перехід армії на контрактну форму передбачено на кінець грудня 2009 року.
Сам же Гриценко заявляв, що українська армія може перейти на професійну основу до кінця 2010 року. Однак це за умови, коли б її реформування фінансувалося в повному обсязі. Обіцянки перевести армію на контрактну основу за кілька місяців фахівці називають нічим іншим як авантюрою та дискредитацією самої ідеї професійної армії.

Любомир Крупницький, Бі-Бі-Сі, Київ
Джерело: http://www.bbc.co.uk/ukrainian