БЮТ замахнувся на українську мову
19 вересня Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроект авторства Віктора Януковича “Про державну службу”.
Його особливістю є стаття 21, у якій, зокрема, зазначено: “особи, що вступають на державну службу і претендують на зайняття посад державної служби, повинні відповідати таким вимогам: …
3) вільно володіти державною та російською мовами”. Найпікантніше, що цей пункт підтримало декілька львів’ян-бютівців: Іван Денькович, Степан Давимука, Олекса Гудима, Степан Курпіль, Михайло Косів. Натомість іще двоє мешканців Львова із БЮТ – Андрій Шкіль і Володимир Яворівський, а також їхні земляки з Партії регіонів – Петро Писарчук, Тарас Чорновіл і Ганна Герман – не голосували. Однак уже в розмові з кореспондентом “Газети” Степан Давимука й Олекса Гудима заявили, що проголосували не вони особисто, а їхні сусіди, оскільки в той момент депутати не були присутні на сесійному засіданні.
Вони також дружно запевнили, що вже у вівторок це стане предметом серйозного обговорення на засіданні фракції, а вимога про обов’язкове знання російської мови не потрапить до остаточної редакції закону. Однак нічого поганого в тому, що сусід голосує за сусіда, Степан Давимука не вбачає. Мовляв, це така загальноприйнята практика. Є “відповідальні депутати”, які тримають у себе кілька карток колег по фракції. Понад те, пан Давимука каже, що за кордоном у парламентах голосують навіть через інтернет, не кажучи вже про такі “колективні” голосування.
Степан Курпіль запевнив “Газету”, що його особиста позиція та позиція його політичної фракції збігаються – в Україні повинна бути одна державна мова. Потрібен і закон про державну службу, однак без формулювання про обов’язкове знання російської мови. “Річ у тому, що це було перше читання, на цій стадії до законопроекту не вносять поправок, натомість уже у вівторок внесу відповідну поправку”, – пообіцяв пан Курпіль. Представники НСНУ зараз намагаються спекулювати на ситуації, яка виникла з цим голосуванням – додав депутат.
“Маємо перший випадок в історії України, коли одну з мов національних меншин поставили в привілейоване становище. В такому разі чиновник, який працює на Закарпатті, також обов’язково мусить володіти словацькою й угорською, в Криму – караїмською та кримськотатарською”, – прокоментував “Газеті” директор Західноукраїнського регіонального навчального центру, експерт із питань місцевого самоврядування Петро Мавко. На практиці ж це голосування означає реверанс БЮТ у бік Партії регіонів. Несерйозними є й аргументи про припустимість голосування чужою карткою: “Це абсурд, це знімає особисту відповідальність кожного депутата”, – зазначив експерт. А от щодо обіцянок відкликати свої голоси, то це наразі лише обіцянки, нічим реальним не підтверджені. “Єдине, чому ми можемо вірити, – це результатам голосування, все інше – слова”, –вважає Петро Мавко.
Його особливістю є стаття 21, у якій, зокрема, зазначено: “особи, що вступають на державну службу і претендують на зайняття посад державної служби, повинні відповідати таким вимогам: …
3) вільно володіти державною та російською мовами”. Найпікантніше, що цей пункт підтримало декілька львів’ян-бютівців: Іван Денькович, Степан Давимука, Олекса Гудима, Степан Курпіль, Михайло Косів. Натомість іще двоє мешканців Львова із БЮТ – Андрій Шкіль і Володимир Яворівський, а також їхні земляки з Партії регіонів – Петро Писарчук, Тарас Чорновіл і Ганна Герман – не голосували. Однак уже в розмові з кореспондентом “Газети” Степан Давимука й Олекса Гудима заявили, що проголосували не вони особисто, а їхні сусіди, оскільки в той момент депутати не були присутні на сесійному засіданні.
Вони також дружно запевнили, що вже у вівторок це стане предметом серйозного обговорення на засіданні фракції, а вимога про обов’язкове знання російської мови не потрапить до остаточної редакції закону. Однак нічого поганого в тому, що сусід голосує за сусіда, Степан Давимука не вбачає. Мовляв, це така загальноприйнята практика. Є “відповідальні депутати”, які тримають у себе кілька карток колег по фракції. Понад те, пан Давимука каже, що за кордоном у парламентах голосують навіть через інтернет, не кажучи вже про такі “колективні” голосування.
Степан Курпіль запевнив “Газету”, що його особиста позиція та позиція його політичної фракції збігаються – в Україні повинна бути одна державна мова. Потрібен і закон про державну службу, однак без формулювання про обов’язкове знання російської мови. “Річ у тому, що це було перше читання, на цій стадії до законопроекту не вносять поправок, натомість уже у вівторок внесу відповідну поправку”, – пообіцяв пан Курпіль. Представники НСНУ зараз намагаються спекулювати на ситуації, яка виникла з цим голосуванням – додав депутат.
“Маємо перший випадок в історії України, коли одну з мов національних меншин поставили в привілейоване становище. В такому разі чиновник, який працює на Закарпатті, також обов’язково мусить володіти словацькою й угорською, в Криму – караїмською та кримськотатарською”, – прокоментував “Газеті” директор Західноукраїнського регіонального навчального центру, експерт із питань місцевого самоврядування Петро Мавко. На практиці ж це голосування означає реверанс БЮТ у бік Партії регіонів. Несерйозними є й аргументи про припустимість голосування чужою карткою: “Це абсурд, це знімає особисту відповідальність кожного депутата”, – зазначив експерт. А от щодо обіцянок відкликати свої голоси, то це наразі лише обіцянки, нічим реальним не підтверджені. “Єдине, чому ми можемо вірити, – це результатам голосування, все інше – слова”, –вважає Петро Мавко.
Олександр Сирцов
Джерело: «Львівська газета», http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/09/22/34428/