”На городах люди й досі знаходять кістки загиблих під час нападу війська Петра І на Батурин 1708 року. Селяни викидають рештки на смітники або закопують. Кілька спільних могил знаходяться на приватних ділянках, але власники не дозволяють археологам проводити там розкопку”, — розповідає під час поїздки до Батурина, колишньої резиденції Івана Мазепи та останньої гетьманської столиці, професор Володимир Мезенцев, 60 років, з університету Торонто.
Безплатну екскурсію для журналістів улаштувала київська фірма ”Рафінад”. Нині в містечку тривають археологічні розкопки та відновлення знищених росіянами історичних споруд — Батуринської фортеці, палацу Розумовського, цитаделі та двох церков. Зруйнувавши місто, Петро І помстився Мазепі за союз зі шведським королем Карлом ХІІ, який ішов війною на Москву.
— У Батурині шведи мали поповнити запаси харчів та зброї, відновити сили перед боєм із росіянами. Але Петро І дізнався про це й послав Олександра Меншикова з 20-тисячним військом захопити місто, в якому на той час залишилося майже шість тисяч військових та сім — цивільного населення, — продовжує Мезенцев.
— Решта із Мазепою пішли назустріч Карлу ХІІ. Росіяни три доби не могли взяти фортецю. Вони вже відступали, але їх наздогнав батуринський полковник Іван Ніс і сказав, що покаже таємний вхід у місто. Уночі росіяни вдерлися туди та перерізали сп’янілих людей, що вже святкували перемогу. Тоді загинуло 11–14 тисяч.
Під’їжджаємо до недобудованої Батуринської фортеці. Поряд із нею стоять кілька підйомних кранів та екскаваторів. Із дубових колод складають стіни фортеці та відновлюють оборонний рів.
— Для відбудови стін привезли два ешелони дубових колод, — каже 55-річний археолог Володимир Коваль. — Відтворюємо фортецю точно такою ж, як вона була за часів гетьманату. Спочатку про її розміщення та розміри ми геть нічого не знали. Адже плану тогочасного Батурина не збереглося, існує лиш два короткі описи 1654 та 1724 років. Археологи 12 років вели розкопки, щоб зрозуміти, якою була фортеця. А вона займала 25 га, укріплювалася трьома баштами та частоколом. Кожні 15–20 років її дерев’яні стіни підгнивали, тоді їх розбирали та будували нові.

У фортеці знаходився гетьманський будинок, скарбниця та церква.
— Зовнішній вигляд скарбниці відновили завдяки малюнку Тараса Шевченка, який гостював у Батурині в 40-х роках ХІХ ст., — веде далі Коваль. — Правда, він підписав його як ”Будинок гетьмана Мазепи”. Зрозуміли, що Шевченко помилився з підписом, коли знайшли листи Мазепи до князя Голіцина. У них він описує скарбницю.
Із заступником губернатора Чернігівської області Володимиром Приходьком, 42 роки, заходимо всередину фортеці. Там закінчують споруджувати гетьманський будинок. Залишилося ще зробити дах та оздобити ззовні. Неподалік фундамент майбутньої церкви.
— Вона буде дерев’яною, — говорить Приходько. — Нині її збирають у Львові, скоро мають привезти. Кожна область дає щось для відбудови Батурина. Одні постачають будівельні матеріали, інші — техніку.
Під церквою буде ніша, в яку складуть людські рештки, знайдені за десятиліття розкопок. Їх поховають.
Прямуємо до місця розкопок церкви Животворящої Трійці. Розкопки ведуть студенти українських вузів під керівництвом київського археолога 45-річного Юрія Ситого. Є також молодь із США, Канади, Австрії, Німеччини, Франції, Росії.
Підходимо до двох дівчат, які щітками зчищають пісок із кісток. Питаю, чи не страшно.
— Та ми вже звикли, другий тиждень тут. Ось це рештки жінки, бо таз широкий, — показує Оля, 20 років, із Ніжина на скелет, який розчищає. — А ще знайшли на скелеті прикраси.
На землі чимало скелетів маленьких дітей, видно кістяк дорослої людини, яка притиснула до себе дитя. Лежать черепи, деякі проламані.
— Шукали церкву протягом 15 років, уже опустилися руки, — розказує Юрій. — А в останній день розкопок, у серпні 2006-го, випадково на неї натрапили. Раніше тут стояв будинок. Ми його викупили та знесли. Наступного року викупимо й сусідню ділянку, бо на ній друга частина церкви. Тут заможні батуринці заховалися від росіян. Але ті увірвалися всередину і всіх повбивали. Коли військо Мазепи повернулося в місто, вони багатьох загиблих знесли сюди.

Лєра ЛАУДА
Джерело: "Газета по-українськи", http://gpu.ua