Політичне протистояння знову завадило парламентарям взятися за розгляд антикризових законопроектів, спрямованих на подолання наслідків світової фінансової кризи.
Експерти зазначають, що українська влада в цілому не спроможна знайти ефективну протидію, щоб мінімізувати негативні наслідки кризи. Чому?
Серед намірів української влади – скоротити соціальні витрати, створити державний стабілізаційний фонд, скоротити державний апарат, збільшити удвічі гарантовану суму повернення вкладів громадянам.
Наразі урядовці не сказали, як саме вони збираються зменшити бюджетні витрати, зокрема і по соціальних статтях.
Прем’єр-міністр заявила, що законопроекти про стабілізацію економічної ситуації упродовж двох днів будуть допрацьовані і направлені до Верховної Ради на розгляд. За словами Юлії Тимошенко, добу-дві потрібно для того, щоб антикризові закони погодити в експертних колах і з тими світовими фінансовими організаціями, які готові під певні рішення парламенту України надати дуже серйозну фінансову допомогу.

Чим підкріплено урядові наміри?
Фінансовий експерт Олексій Капустинський зазначає, що головною вадою заходів, що їх вживає українська влада, є несвоєчасність.
На його думку, «це належало робити два-три тижні тому, коли стало зрозуміло, до чого може призвести ситуація, що склалася на міжнародних фінансових ринках, на ринках сировини, нафти, зокрема, на ринку металургії».
На думку провідного економічного експерта фонду імені Олександра Разумкова Василя Юрчишина, реальні заходи щодо подолання наслідків світової фінансової кризи вживає лише НБУ.
«Національний банк країни послідовно вживає заходів, щоб не допустити поширення кризових проявів, – каже він. – Стосовно влади загалом, то Верховна Рада, президентська та урядові команди поки що, на жаль, озвучують лише гарні декларації».
На думку Юрчишина, для окреслених владою стабілізаційних заходів бракує джерел фінансування. «Цілу низку заходів можна віднести, швидше, до гарних декларацій, аніж до реальних механізмів, – зазначає експерт. – Створення так званого стабілізаційного фонду вимагає чіткого розуміння джерел наповнення. Так само і розширення гарантій для депозитів до ста тисяч гривень – це теж, радше, побажання. Оскільки Фонд гарантування депозитів складає близько 1% всіх депозитів населення, які є в банківській системі. Тому що розширюй до ста тисяч, що розширюй до мільйона, якщо почнеться реальна паніка і вилучення, то цих коштів явно не вистачить. На жаль, отакий список гарних декларацій можна продовжувати».

Скорочення держслужбовців не дасть швидких грошей
Сьогодні Голова ради інвесторів при Кабінеті міністрів Сергій Тигипко зазначив, що в усьому світі є 12-13 міністерств. Натомість в українському уряді – 21 міністр. Справді, Державний апарат останніми роками зростав доволі швидкими темпами. За даними управління державної служби, на 2007 рік кількість держслужбовців зросла на 10 тисяч осіб і становила більше 276 тисяч осіб.
Та експерти з питань державної служби наголошують: згідно з законодавством, людині при звільненні за скороченням мають виплатити додатково один місячний оклад, а потім їй мають виплачувати впродовж двох місяців сто відсотків зарплати як безробітному. Отже, скорочення держапарату не дає швидких результатів.
Офіційно кількість безробітних збільшилася лише на чотири тисячі. Однак масштабні скорочення зараз лише починаються. На думку експертів, найгірші наслідки світової фінансової кризи ми відчуємо на початку наступного року.

Чи зуміє українська влада мінімізувати ці негативні наслідки?

Джерело: "Радіо Свобода", http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1331692.html