Європарламент визнав Голодомор жахливим злочином проти українського народу
У документі Європарламенту Голод 1932-1933 років було визнано “жахливим злочином проти українського народу та проти людства, який супроводжувався масовими винищеннями людей.”
Європейська інституція не вдалася до вживання терміну “геноцид”, на якому наполягає офіційний Київ. Як пояснили на умовах анонімності польські депутати, на попередніх сесійному обговоренні підготовчих дебатах були спроби вжити в тексті документу саме слово “геноцид”. Але було очевидним, що в такій редакції резолюція не назбирає бажаної більшості голосів.
Як пояснив Бі-Бі-Сі Тома Дюдра, речник комісії у міжнародних справах Європарламенту, яка опікувалася цим документом, “дуже важливими є два моменти: посилання на злочин проти людства та визнання саме злочином проти українського народу, а не проти селянства під час колективізації, як зазначали попередні документи”.
Міжнародні правники наголошують, що юридично термін “злочин проти людства” практично дорівнює слову “геноцид”. Формулювання “злочин проти українського народу” активно заперечували комуністи та інші радикальні ліві, - і на попередніх, підготовчих слуханнях, і під час публічних дебатів у залі Європарламенту за день до голосування.
Слухання про Голодомор дозволили Європарламенту дискутувати на інші, дотичні до проблеми теми. Про необхідність “Нюренбергського процесу над комунізмом”, як пропонували депутати з ліберальної групи. Про відповідальність за убивства десятків тисяч поляків на території України, які сталися в роки Другої Світової війни. Ці та інші теми, очевидно, постануть в обговоренні під час майбутніх сесій Європейського парламенту.
Тема відповідальності за висвітлення подій ХХ століття виникала під час дебатів про Голодомор найчастіше. Зокрема, фінський депутат Арі Ваттанен заявив під час узгоджень тексту резолюції: “Це неприпустимо, як Росія дозволяє собі переписувати історію. Відкриття архівів, зокрема, й з питань Голодомору необхідне не лише для розуміння того, що сталося в минулі роки, але й для усвідомлення сучасної політики.”
Резолюція про визнання Голодомору містить лише два параграфи. Документ засуджує злочин, висловлює шану жертвам й співчуття їхнім близьким та рідним, а також закликає забезпечити вільний доступ до архівів про трагедію. Резолюцію найближчим часом буде надіслано урядові та парламенту України, а також до ООН, ОБСЄ, Ради Європи та інших міжнародних інституцій.
Європейська інституція не вдалася до вживання терміну “геноцид”, на якому наполягає офіційний Київ. Як пояснили на умовах анонімності польські депутати, на попередніх сесійному обговоренні підготовчих дебатах були спроби вжити в тексті документу саме слово “геноцид”. Але було очевидним, що в такій редакції резолюція не назбирає бажаної більшості голосів.
Як пояснив Бі-Бі-Сі Тома Дюдра, речник комісії у міжнародних справах Європарламенту, яка опікувалася цим документом, “дуже важливими є два моменти: посилання на злочин проти людства та визнання саме злочином проти українського народу, а не проти селянства під час колективізації, як зазначали попередні документи”.
Міжнародні правники наголошують, що юридично термін “злочин проти людства” практично дорівнює слову “геноцид”. Формулювання “злочин проти українського народу” активно заперечували комуністи та інші радикальні ліві, - і на попередніх, підготовчих слуханнях, і під час публічних дебатів у залі Європарламенту за день до голосування.
Слухання про Голодомор дозволили Європарламенту дискутувати на інші, дотичні до проблеми теми. Про необхідність “Нюренбергського процесу над комунізмом”, як пропонували депутати з ліберальної групи. Про відповідальність за убивства десятків тисяч поляків на території України, які сталися в роки Другої Світової війни. Ці та інші теми, очевидно, постануть в обговоренні під час майбутніх сесій Європейського парламенту.
Тема відповідальності за висвітлення подій ХХ століття виникала під час дебатів про Голодомор найчастіше. Зокрема, фінський депутат Арі Ваттанен заявив під час узгоджень тексту резолюції: “Це неприпустимо, як Росія дозволяє собі переписувати історію. Відкриття архівів, зокрема, й з питань Голодомору необхідне не лише для розуміння того, що сталося в минулі роки, але й для усвідомлення сучасної політики.”
Резолюція про визнання Голодомору містить лише два параграфи. Документ засуджує злочин, висловлює шану жертвам й співчуття їхнім близьким та рідним, а також закликає забезпечити вільний доступ до архівів про трагедію. Резолюцію найближчим часом буде надіслано урядові та парламенту України, а також до ООН, ОБСЄ, Ради Європи та інших міжнародних інституцій.
Джерело: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/