Івано-Франківщина. «Незгасима свіча» нагадала про всіх убієнних голодом
Міжнародна акція «Незгасима свіча» пройшла в Івано-Франківську. Її недільного ранку на Вишківському перевалі закарпатці передали як естафету нашим краянам.
«Україна пам’ятає — світ визнає!» — під таким гаслом протягом року Світовий конгрес українців та МЗС України проводили міжнародну естафету «Незгасима свіча», яка пройшла 33 країнами світу, починаючи з далекої Австралії. В нашій державі «Свіча» пройде всіма областями, аби в усіх усюдах згадали, помолились за тих, хто впав від голоду в 1922-му, 1932—1933 і 1946-1947 роках. Згадати українських великомучениць Варвар, босоногих Богородиць у домотканих сорочках, Марій-Орант, Святих Покров, що йдуть Українським Чумацьким Шляхом, пригортаючи до зісохлих грудей дитят, які не вспіли дозріти, покохати, народити, продовжити український рід... Згадати Василів, Іванів, Петрів, Микол, Михайлів, які янголами злетіли в небеса, так і не пізнавши щастя батьківства, убиті організованим комуністичною владою голодом...
По полудні «Незгасиму свічку» встановлюють на Вічевому майдані. Вона являє собою вилитий із воску символічний сніп пшениці, скручений колючим дротом, до колосків якого тягнуться всохлі, струджені, виснажені руки. На його обширі виплавлено 33 свічки, від однієї з яких запалюють велику лампаду...
Над людним майданом лунають спогади тих наших краян, які пережили голод 1932—1933, 1946—1947 років, з Рогатина, Бурштина, з Буковини. Хвилиною мовчання вшановують присутні пам’ять про замордованих штучним голодом. «Прости, роде наш замордований, за все», — просять священики українських Церков, молитовно згадуючи померлих і возносячи молитву до небес за їх душі.
Перший заступник голови обласної ради Зеновій Береговський, заступник міського голови Зінаїда Федорук, заступник голови правління Братства бджолярів України Сергій Шмуля від імені сущих просять пробачення в тих, які дочасно відійшли у засвіти, за те, що українці так довго мовчали, молебнів не справляли, поминальних свічок не ставили. Але нині у незалежній державі незгасима свіча про спомин про Голодомор об’єднує нас у скорботі й пам’яті. Від «Незгасимої свічі» запалюють маленькі свічечки, які люди несуть у храми, на кладовища, до своїх домівок поминальними вогниками, даниною тим, хто навічно відійшов у роки лихоліть... Під звуки мінорних мелодій свічу з Вічевого майдану передають у катедральний собор Святого Воскресіння. Звідтіль вчора її як естафету пам’яті передали тернополянам. А завершиться акція 22 листопада в Києві на Михайлівській площі.
«Україна пам’ятає — світ визнає!» — під таким гаслом протягом року Світовий конгрес українців та МЗС України проводили міжнародну естафету «Незгасима свіча», яка пройшла 33 країнами світу, починаючи з далекої Австралії. В нашій державі «Свіча» пройде всіма областями, аби в усіх усюдах згадали, помолились за тих, хто впав від голоду в 1922-му, 1932—1933 і 1946-1947 роках. Згадати українських великомучениць Варвар, босоногих Богородиць у домотканих сорочках, Марій-Орант, Святих Покров, що йдуть Українським Чумацьким Шляхом, пригортаючи до зісохлих грудей дитят, які не вспіли дозріти, покохати, народити, продовжити український рід... Згадати Василів, Іванів, Петрів, Микол, Михайлів, які янголами злетіли в небеса, так і не пізнавши щастя батьківства, убиті організованим комуністичною владою голодом...
По полудні «Незгасиму свічку» встановлюють на Вічевому майдані. Вона являє собою вилитий із воску символічний сніп пшениці, скручений колючим дротом, до колосків якого тягнуться всохлі, струджені, виснажені руки. На його обширі виплавлено 33 свічки, від однієї з яких запалюють велику лампаду...
Над людним майданом лунають спогади тих наших краян, які пережили голод 1932—1933, 1946—1947 років, з Рогатина, Бурштина, з Буковини. Хвилиною мовчання вшановують присутні пам’ять про замордованих штучним голодом. «Прости, роде наш замордований, за все», — просять священики українських Церков, молитовно згадуючи померлих і возносячи молитву до небес за їх душі.
Перший заступник голови обласної ради Зеновій Береговський, заступник міського голови Зінаїда Федорук, заступник голови правління Братства бджолярів України Сергій Шмуля від імені сущих просять пробачення в тих, які дочасно відійшли у засвіти, за те, що українці так довго мовчали, молебнів не справляли, поминальних свічок не ставили. Але нині у незалежній державі незгасима свіча про спомин про Голодомор об’єднує нас у скорботі й пам’яті. Від «Незгасимої свічі» запалюють маленькі свічечки, які люди несуть у храми, на кладовища, до своїх домівок поминальними вогниками, даниною тим, хто навічно відійшов у роки лихоліть... Під звуки мінорних мелодій свічу з Вічевого майдану передають у катедральний собор Святого Воскресіння. Звідтіль вчора її як естафету пам’яті передали тернополянам. А завершиться акція 22 листопада в Києві на Михайлівській площі.
Джерело: http://pravda.if.ua/news-5328.html