В центрі Києва знайшли стародавнє озеро
Біля станції метро «Тараса Шевченка» завершилися розкопки особливої історичної важливості. Прокопуючи 200-річний шар сміттєвого звалища на місці зруйнованого заводу по вулиці Межигірська, 85, археологи знайшли дно озера, а під ним - сліди стародавнього міста. Схоже, північна межа старовинного Києва нарешті позначається - адже досі учені не могли довідатися про неї з літописів.
Археологічні розкопки на Межигірській стали можливі лише цього літа. Серед білого дня тут з шумом і хмарою пилу знесли завод «Керамперліт». На місці вікової цегляної будівлі мають намір побудувати 24-поверховий офісний центр.
Перш ніж будівельники зайнялися фундаментом, археологи вивчили ґрунт. «Схоже, саме в цій частині Подолу на кордоні з Оболонню почало зароджуватися життя Києва», - стверджує керівник археологічної експедиції Дмитро Шевченко.
За словами керівника археологічної експедиції, спочатку археологи побачили шар сміття метрів у вісім (місце служило звалищем два століття поспіль!). Услід за сміттям знайшли дно стародавнього озера, позначеного на картах XIX століття. Озеро називали по-різному: Чорним, Чернець, Монах. Здавалося, нижче за озерне дно нічого бути не може. Але ні! Прокопали ще на метр і далі, в підошві колишнього водоймища, виявили сліди чорного гумусу, що зберігає сліди людської життєдіяльності.
Там виявилися огорожі (межові кілочки), дорога, потоптана людьми і тваринами, колії від возів, що прокотилися. Вона вела від Оболоні у бік Верхнього та Нижнього валу.
«Передбачається, що територія на Межигірській в певний момент (швидше за все, в пізнє середньовіччя) була освоєна. Тобто там ліси не шуміли. У сусідній траншеї ми знайшли цікаві споруди. Вочевидь, не житлові. Ймовірно, це була пристань або крепи, що зміцнювали схил, - резюмують археологи. Внизу яру знайшли дерев'яну споруду і дорогу, яку раніше активно використовували.
Учені наблизилися до розгадки, де ж знаходиться «київське столпіє», яке вважається північною межею "матері міст руських". Столпіє - свого роду частокіл, зміцнення з відповідною інфраструктурою (баштами, вежами) - тягнулося від Дніпра до гори Кисельовки.
«Після розкопок на Межигірській ми приходимо до висновку, що, швидше за все, північна стіна староруської столиці була в районі вулиць Юрковської, Оболонської або Щекавицької. На сьогоднішній день Межигірська, 85 на археологічній карті Києва вважається найпівнічнішою точкою стародавньої столиці», - підсумував Дмитро Шевченко, повідомляє ForUm.
Археологічні розкопки на Межигірській стали можливі лише цього літа. Серед білого дня тут з шумом і хмарою пилу знесли завод «Керамперліт». На місці вікової цегляної будівлі мають намір побудувати 24-поверховий офісний центр.
Перш ніж будівельники зайнялися фундаментом, археологи вивчили ґрунт. «Схоже, саме в цій частині Подолу на кордоні з Оболонню почало зароджуватися життя Києва», - стверджує керівник археологічної експедиції Дмитро Шевченко.
За словами керівника археологічної експедиції, спочатку археологи побачили шар сміття метрів у вісім (місце служило звалищем два століття поспіль!). Услід за сміттям знайшли дно стародавнього озера, позначеного на картах XIX століття. Озеро називали по-різному: Чорним, Чернець, Монах. Здавалося, нижче за озерне дно нічого бути не може. Але ні! Прокопали ще на метр і далі, в підошві колишнього водоймища, виявили сліди чорного гумусу, що зберігає сліди людської життєдіяльності.
Там виявилися огорожі (межові кілочки), дорога, потоптана людьми і тваринами, колії від возів, що прокотилися. Вона вела від Оболоні у бік Верхнього та Нижнього валу.
«Передбачається, що територія на Межигірській в певний момент (швидше за все, в пізнє середньовіччя) була освоєна. Тобто там ліси не шуміли. У сусідній траншеї ми знайшли цікаві споруди. Вочевидь, не житлові. Ймовірно, це була пристань або крепи, що зміцнювали схил, - резюмують археологи. Внизу яру знайшли дерев'яну споруду і дорогу, яку раніше активно використовували.
Учені наблизилися до розгадки, де ж знаходиться «київське столпіє», яке вважається північною межею "матері міст руських". Столпіє - свого роду частокіл, зміцнення з відповідною інфраструктурою (баштами, вежами) - тягнулося від Дніпра до гори Кисельовки.
«Після розкопок на Межигірській ми приходимо до висновку, що, швидше за все, північна стіна староруської столиці була в районі вулиць Юрковської, Оболонської або Щекавицької. На сьогоднішній день Межигірська, 85 на археологічній карті Києва вважається найпівнічнішою точкою стародавньої столиці», - підсумував Дмитро Шевченко, повідомляє ForUm.
Джерело: "Газета по-українськи", http://gazeta.ua/index.php?&id=266705