Цієї суботи в Донецьку біля пам’ятника Леніну відбудеться остання акція «33 хвилини».
Вона присвячена вшануванню жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Акція тривала два з половиною місяці в усіх районах Донецька. ЇЇ проводили Донецька обласна молодіжна громадська організація «Поштовх», Портал неполітичних новин NGO.DONETSK.UA та Громадська ініціатива Донеччини з відновлення історичної пам’яті. Донецька міська влада повністю проігнорувала проведені заходи, що свідчить про її ставлення до трагічних подій.
Пояснення цього феномену можна було би шукати в політичній площині, списуючи все на політичну приналежність депутатів Донецької міської ради та мера міста. Однак, як показує здоровий глузд, цього пояснення недостатньо як для суспільної пам’яті, так і відповідальності перед майбутніми поколіннями донеччан.
Міський голова за своєю посадою і суспільно-політичним місцем має бути мером всіх мешканців. Він зобов’язаний дбати про пам'ять минулих поколінь донеччан. Особливо тих, хто загинув внаслідок сталінського та гітлеровського тоталітарних режимів. Згідно з даними, які надала Донецька обласна державна адміністрація, в місті Донецьку віднайдено більше 2 тисяч прізвищ та імен загиблих від Голодомору 1932-1933 років. Абсолютна більшість померлих – діти віком до 15 років. Це робить трагедію ще більш болючою.
Наявність такої кількості померлих дітей-донеччан від Голодомору має отримати відповідну оцінку місцевою владою. Ця оцінка має бути виявлена не тільки у встановленні пам’ятного знаку жертвам Голодомору в місті Донецьку, а й у вшануванні пам’яті дітей, які загинули. І не останнім заходом мусить стати перейменування вулиці Постишева. Адже він - один з організаторів голоду. Вулиця Постишева знаходиться в самому центрі Донецька і є візитною карткою щодо ставлення місцевої влади до Голодомору 1932-1933 років.
Списки померлих донеччан мають з’явитися на сайті Донецького міського голови для загального ознайомлення. Сам мер міста має як мінімум висловити власне ставлення до загальнонаціональної трагедії. Міський голова зобов’язаний зберегти пам’ять про померлих від голоду мешканців Донецька. Такий крок міської влади є необхідним як з морального, так і політичного боку. Тому що відсутність позиції щодо власних померлих від Голодомору донеччан ставить під сумнів реальну відповідальність місцевої влади за мешканців міста.
Можна говорити про кризу моральної відповідальності як конкретної політичної сили, так і місцевого самоврядування, яке мусить усвідомлювати всю трагічність і однозначність моменту. Адже якщо назва вулиці Постишева не зміниться, то це свідчитиме про байдужість міської ради та мера до пам’яті дітей, яких принесли в жертву радянському політичному режиму під час Голоду 1932-1933 років.
Для новітньої історії України, а особливо для історії Донецька, сто років потому буде байдуже, яка політична сила мала більшість в Донецькій міській раді, і яким було прізвище мера. Але для майбутніх поколінь донеччан залишиться присмак зради з боку місцевої влади, яка була не здатна проявити рівень поваги до померлих дітей - майбутнього шахтарської столиці. Слово за мером та міською владою, а також за донеччанами, які мусять знати страшну правду.

Станіслав Федорчук, політолог.
Джерело: http://www.ngo.donetsk.ua/donsociety/3456