У вікнах світилися свічечки, холодний осінній дощ тихо пробирався в душу, серце стискалося в гіркій пам’яті, душа молилася і плакала…
22 листопада о 16 годині біля новозведеного пам’ятника жертвам голодомору в Ніжині, не дивлячись на непогоду, зібралися за покликом серця всі небайдужі. Панихиду за жертвами голодомору відслужив протоієрей Михаїл Якубів, настоятель Свято-Покровського храму. Гірким болем лунала перед притихшим містом «Вічная пам’ять» Після панахиди о. Михаїл звернувся до присутніх з коротким словом, в якому зазначив, що минуле треба не тільки пам’ятати, а й виносити з нього уроки. І, молячись за упокій померлих, треба молитися, щоб щедрі українські лани були засіяні золотою пшеницею, а не маком чи ячменем для пива, як сьогодні. Треба молитись, щоб не повторювався голод, бо у нас сьогодні криза не економічна – криза духовна.

Після лунали біля пам’ятника палкі промови Віктора Ємельянова, Миколи Науменка, Костянтина Шагана. І, хоча було важко обминути політичні аспекти події, кожен з них старався наголосити на духовній пам’яті, що повинні ми берегти. Віктор Ємельянов, як історик, розповів про ті жахливі події голодомору, що відбувалися в Ніжині 75 років назад:

- І хоча я був багато років в жорсткій опозиції до мера, сьогодні я хочу щиро подякувати Приходьку Михайлу Васильовичу…

Микола Науменко згадав перші молитви в 1997 році на цьому місці за безвинно заморених. Відмітив особливу роль Свято-Покровської громади у встановленні тоді поминального хреста. Згадав добрим словом ініціаторів. Подякував президенту Віктору Андрійовичу за відновлення історичної справедливості.
Костянтин Шаган закликав не робити із цієї зустрічі політичних акцій, піарів чи провокацій. Молитовна пам’ять повинна об’єднати всіх. І, як символ цих слів, кожен із зібравшихся відламав шматочок від однієї хлібини, пом’янувши безвинно заморених словами «Царство небесне!».

Джерело: "Покрова", http://www.pokrova.uacity.com/index.php?newsid=691