Дивовижна спроба деяких прилучан повернути рідне місто в середину 90-х років минулого століття виявилася невдалою. На заваді здійснення амбітних планів місцевого криміналітету стали співробітники Управління боротьби з організованою злочинністю УМВС України в Чернігівській області.
Починаючи з весни нинішнього року працівники міліції неодноразово реєстрували в цьому, колись найбільш криміналізованому місті Чернігівщини, надто схожі за сценарієм підпали, переважно помешкань та комерційних закладів.
13 лютого до Прилуцького міськрайвідділу міліції звернувся приватний підприємець, який тримає майстерню з виробництва надгробних пам'ятників. Чоловік повідомив про підпал його власного автомобіля "Мерседес", що зберігався на території майстерні. Невідомі особи розбили скло автомобіля та залили салон легкозаймистою рідиною, яку підпалили. За словами потерпілого, цій події передували неодноразові погрози з боку осіб, відомих у місті своєю приналежністю до певного організованого злочинного угруповання. Молодики запевняли потерпілого, що діють в інтересах іншого виробника надгробків, якому не потрібен зайвий конкурент. В разі відсутності взаєморозуміння та належного розрахунку (сума якого, між тим, не уточнювалась), вони обіцяли знищити як його майно, так і власність його родини. Тож, виходило, зловмисники почали втілювати свої погрози.

Втрата дорогого автомобіля, однак, не вплинула сподіваним чином на його власника. Він так і не відмовився від ведення власного бізнесу, як того незаконно вимагали його кривдники під час нових телефонних переговорів. Тож після нетривалого періоду погроз і залякування негідники знову почали діяти. В ніч на 5 березня раптово спалахнули вхідні двері квартири, де мешкають батьки бізнесмена. Під'їзд та квартира швидко наповнилися їдким димом. Вогонь знищив не тільки самі двері, а й усе майно, розташоване поблизу них. В чаду ледь не задихнулася маленька онука потерпілого, що мешкає разом з ними. Якби допомога спізнилася бодай на десяток хвилин - дитину, можливо, вже не вдалося б урятувати.

Трагічних наслідків вдалося уникнути тільки через адекватну реакцію на пожежу сусідів, а також одного з синів господаря квартири, який мешкає кількома поверхами нижче. Разом вони почали негайно заливати полум'я і практично встигли локалізувати вогонь до приїзду пожежних, хоча ті й прибули на виклик за лічені хвилини.

Той самий механізм усунення конкурента був використаний зловмисниками й проти власниці одного з кафе. Пожежа спалахнула глибокої ночі 23 лютого. Збитки, за підрахунками заявниці, перевищили 50 тисяч гривень. У вогні загинули вхідні двері, меблі та внутрішнє оздоблення закладу. На щастя, втрати були тільки матеріальними, бо напад "червоного півня" відбувся глибокої ночі, коли в кафе вже не було ні відвідувачів, ані персоналу.

Дещо іншою була причина підпалу ще одного прилуцького кафе. Невдовзі після відкриття до власника прибули посланці від людини, відомої в місті як лідер злочинного угруповання, та наполегливо запропонували користуватися "дахом" їхнього шефа, ясна річ, за певну (зовсім не маленьку) щомісячну платню. Власник зауважив, що "бандитські 90-ті" давно минули, і відповів рішучою відмовою. Гості відбули ні з чим. На деякий час запанувала тиша. Проте, виявляється, та пауза розглядалася візитерами як можливість власникові кафе схаменутися і пристати на "пропозицію, від якої неможливо відмовитись". Коли ж стало зрозуміло, що очікуваних дій з його боку не буде, двері закладу запалали. Сталося це, як і годиться, глибокої ночі 13 липня. Вогонь вдалося швидко загасити, але він устиг знищити не тільки двері, а й покрівлю над входом, електрику тощо - загалом на 7 тисяч гривень.

Наприкінці серпня на тихій прилуцькій вуличці палала приватна оселя. З'ясування її причин переконало правоохоронців, що й цього разу не обійшлося без навмисного підпалу. Невідомі особи розбили скло будинку та закинули у кімнату пляшку з легкозаймистою рідиною. На щастя, на дивані під тим вікном ніхто не спав, тож люди не постраждали. Вогонь суттєво пошкодив майно господині.

Виявляється, цьому підпалові також передували певні неприємні стосунки з тими самими особами. Старший син господині заборгував 25 тисяч гривень, залишивши кредиторам автомобіль в якості застави. Проте борг чомусь почали визискувати з його матері, наперед знаючи, що через негаразди в сімейних стосунках вона вже тривалий час взагалі не спілкується з сином. Більше того, борг утворився всупереч її волі, бо вона стверджує, що особисто просила потенційних кредиторів не позичати гроші синові та заявляла про свою неготовність гарантувати боргові зобов'язання.

Тим не менше, невдовзі після утворення боргу на її адресу почали лунати погрози, аж до вимоги продати своє житло заради розрахунку. Жінка каже, що в тих зловісних розмовах щоразу йшлося про все більшу суму. Останнього разу пролунала майже в півтора рази більша сума, аніж це було спочатку. Отже, запрацював сумнозвісний "лічильник". При цьому вимагачі не робили ніяких спроб звернути свої претензії безпосередньо до позичальника або реалізувати заставлений автомобіль і таким чином компенсувати власні збитки (машину згодом було знайдено розбитою на полі за Прилуками).

Після проведення комплексу оперативно-розшукових заходів співробітники УБОЗ УМВС в Чернігівській області затримали двох жителів міста Прилуки, які визнали свою причетність до всіх перелічених злочинів, що підтверджується не тільки протоколами їх допитів у якості підозрюваних, а згодом обвинувачених, а ще й відтвореннями обстановки та обставин скоєння кожного злочину, проведенням очних ставок та впізнань за участю захисників обвинувачених. Ці особи розповіли, що всі перелічені злочини вони скоїли не з власної ініціативи, а за вказівкою особи (нині покійної), відомої в Прилуках як лідер організованого злочинного угруповання.

Загалом доведено 8 епізодів злочинної діяльності затриманих. Кримінальні справи, порушені за кожним з фактів, нині об'єднані в одне провадження. Згідно з постановою прокурора Чернігівської області, цю справу передано на розслідування до слідчого відділу обласного Управління СБУ. Один з молодиків нині перебуває під вартою і поміщений до слідчого ізолятору в обласному центрі, іншого відпущено під підписку про невиїзд.

Все закономірно. Як і повинно бути в правовій державі, міліція спрацювала, підозрювані затримані. Остаточну крапку в цій справі поставить суд. Але сталося непоправне. Особа, на яку затримані вказали як на лідера злочинного угруповання та ініціатора всіх інкримінованих їм злочинів, також була затримана і того ж дня померла в приміщенні прилуцького відділення УБОЗ. За висновком судмедекспертизи, смерть настала від закритої черепно-мозкової травми.

Наступного дня прокуратурою Чернігівської області було порушено кримінальну справу за статтею, що передбачає відповідальність за перевищення влади або службових повноважень. За підозрою у скоєнні такого злочину чотири співробітники міліції - працівники Чернігівського УБОЗ - були затримані до слідчого ізолятору м. Чернігова.

І відразу в ряді друкованих та електронних ЗМІ, як регіональних, так і загальнодержавних, розпочалася кампанія зі звинувачення працівників УБОЗ у вбивстві затриманого. Шановні журналісти фактично перебрали на себе функцію суду, остаточно і безапеляційно звинувативши працівників міліції у скоєнні злочину, якого офіційне слідство їм досі навіть не інкримінує. Особливу активність на цьому напрямку виявив один з найпопулярніших та найбільш впливових всеукраїнських телевізійних каналів. "Професіонали" вирішили, що для створення повної картини трагічних подій їм цілком достатньо вдовольнитися точкою зору лише однієї сторони, для представників якої покійний авторитет був родичем, другом або наставником. "Майстри пера та об'єктиву" анітрохи не переймалися тим, що такий підхід є відверто тенденційним та упередженим і виглядає не що інше, як спроба дискредитувати не декількох конкретних осіб чи - гамузом - весь колектив УБОЗ УМВС в Чернігівській області, а й всю українську міліцію загалом. Що це - непрофесійність? Чи в такий спосіб досягнуто саме тієї мети, на яку автори цих репортажів і розраховували?

Окрім морального боку проблеми, є й інший - погляд на ситуацію з позицій людяності. У кожного із затриманих міліціонерів є родини, в декого - двоє маленьких дітей. Їхні батьки виїхали на чергове завдання - затримання людей, які обґрунтовано підозрювалися у скоєнні низки злочинів - і до своїх сімей вже не повернулися. Ці співробітники досі вважалися сумлінними та високопрофесійними, кожен має численні відзнаки від керівництва - за сумлінну службу, захист законності і правопорядку. І тепер вони ж, як небезпечні злочинці, утримуються під вартою, ніби вони могли б, в разі перебування на підписці про невиїзд, покинути напризволяще свої родини та переховуватися від слідства, або ж спробувати якось тиснути на нього. Тим паче, що вони переконані у своїй невинуватості щодо смерті затриманого в Прилуках, та й інкримінується їм не це, а перевищення влади або службових повноважень.

Тож нині, поки чоловіки утримуються в слідчому ізоляторі, згорьовані дружини працівників міліції всюди шукають правди, намагаються достукатись до високих інстанцій, аж до Генеральної прокуратури. Причому аж ніяк не заради уникнення відповідальності. Все, чого вони просять - це пом'якшення запобіжного заходу, адже їм та малолітнім дітям так не вистачає надійної підтримки чоловіків, батьків. Однак поки що їхні волання залишаються непочутими.

Зате добре чути інші голоси - нахабні і самовдоволені голоси тих, про чиї зв'язки з криміналітетом не стихає гомін у Прилуках, та й за їх межами. Саме ці голоси, використовуючи сторінки слухняних видань і екрани не менш слухняних каналів, намагаються вилити якомога більше бруду на працівників міліції. Бо, вочевидь, на чорному тлі самі виглядатимуть білішими і пухнастішими, плекають надію в такий спосіб, сховавшись за власноруч розбурханим суспільним резонансом, уникнути об'єктивного розслідування власних діянь і належної відповідальності за них. Але так не станеться, бо жертви прилуцьких паліїв та вимагачів, "гангстерів нової хвилі", не мовчатимуть. Тож неупереджене слідство, яке доручено незацікавленому відомству, спроможне буде відрізнити факти від вигадок і правду від напівправди (тієї, що гірша за брехню). Остаточне ж рішення - за судом, бо тільки він, а не "гострі пера" та "балакучі голови", має право назвати людину злочинцем.

Джерело: УМВС України в Чернігівській області, http://kop.gov.ua