Міжнародний молодіжний фестиваль аматорського театру “Драбина” відсвяткував п’ятирічний ювілей одинадцятьма виставами, низкою майстер-класів і літературним читанням “Пожежна драбина”.
Глядацький ажіотаж, яким супроводжувалися виступи театрів, продемонстрував зацікавленість молоді театром, а також… невміння поважати (нехай і незрозуміле) мистецтво, через що польська актриса Елі Роек покинула львівську сцену, так і не завершивши вистави...
Перед початком заключного, четвертого, дня фестивалю Духовний театр “Воскресіння” окупували театромани. Ті, що змогли зайти всередину, не лише всілися на стільці, бильця, підлогу, а й тісно стояли позаду. Польський театр “Анна Планета” продемонстрував уривок із грецької трагедії Еврипіда “Медея” у незвичній техніці. Моновистава “Монолог” будувалася на ритмі давньогрецького вірша, який вистукувала з допомогою спеціального взуття акторка Елі Роек. Хоча представники “Анни Планети” пояснили специфіку вистави перед її початком, усе ж частина тих, хто перед цим з боєм відвойовував для себе місця, почали відверто ігнорувати дійство на сцені, шуміти та викрикувати образливі репліки на кшталт: “Що ця “обкурена” робить на сцені?”. А того, що акторка покинула сцену, так і не завершивши вистави, не помітив майже ніхто. Глядачі “подарували” їй на прощання аплодисменти та фрази “Нарешті це закінчилося”. (Подібний “теплий прийом” тиждень тому львівська публіка організувала відомій російській актрисі Лії Ахеджаковій та її колезі Михайлу Жигалову, про що писав “ВЗ”).

- Дехто з присутніх, мабуть, очікував якоїсь розваги на сцені, а “Монолог” - серйозна вистава, яка вимагає від актриси максимальної концентрації, - розповіла кореспондентові “ВЗ” координатор фестивалю Оксана Дудко. - Елі Роек зіграла все, що могла, але змушена була перервати виставу, бо шум і хамство в залі заважили їй зосередитися. До речі, ні організатори, ні театри-учасники не очікували такої кількості глядачів.

Ще одна вистава того дня перформативної групи “Тіло. Рух. Місто” із Рацібожа (Польща) La Locura, виконана у техніці буто (її вже демонстрував у рамках фестивалю театр МААТ), настільки вплинула на глядачів, що декільком з них стало фізично погано і вони покинули зал… Усі вияви негативних емоцій та переживань людини троє акторів зосередили в одному танці, який судомистою пластикою тіла зображав історію аборту.

На “Драбині” глядачі та судді переглянули шість конкурсних та п’ять позаконкурсних вистав. Не зміг приїхати лише білоруський Свободний театр із Бресту. Найкращі театральні роботи визначало журі фестивалю – акторка театру-студії «Арабески» Наталя Цимбал, режисер, танцівник, перформер Корній Демидюк, режисер, професор Оуклендського університету (Мічиган, США) Павло Босий, літератор, музикант Юрко Іздрик та поет, перекладач, критик Остап Сливинський. “Вистави були настільки різними, що порівнювати їх неможливо, - зауважила Наталя Цимбал. - Тож головним критерієм оцінки ми обрали щирість та переконливість виконавців, те, наскільки вони “купити” нас своєю грою”.

Гран-прі “Драбини” за найкращу виставу повезе до Рівного мім-дует Next Step, а його актриса Наталка Козел, яка зуміла перевтілитися у глину, отримала відзнаку “За кращу жіночу роль” (таку ж нагороду дует отримав минулого року). У виставі “Глина. 30 хвилин мистецтва” Наталка Гуц, яка зіграла скульптора, та Наталка Козел втілили на сцені напружені стосунки творця, який із справжньої глини виліплює своє творіння і в процесі створення шедевру відчуває до нього агресію, любов, тотожність... Дівчата самі придумали сюжет, драматургію, пластику вистави у вільний від основної роботи час: Наталка Гуц займається обліком та аудитом, а Наталка Козел – психолог.

Дві нагороди дісталися луганському театру “Ага-Т” – за найкращу режисуру та чоловічу роль (Денис Дикий - Самуїл Маршак). Плюс диплом «За психоделічне почуття гумору та увагу до сучасної драматургії». “Ага-Т” привіз до Львова “Голубий вагон” із пасажирами – Корнеєм Чуковським, Агнією Барто, Борисом Заходером та Самуїлом Маршаком.

Глядацьку симпатію та диплом “За ансамблевість” завоював «Человеческий голос» з Одеси. Його постійні гості “Драбини” знають за минулорічними постановками Умберто Еко та Кортасара. Цьогорічна вистава “Пенелопа” – гумористична інструкція, як провчити та заново закохати в себе зрадливого чоловіка.

Приз «Драбина» за найкраще висвітлення ідеї фестивалю «Сучасне покоління. Час. Простір. Власна візія» залишився в організаторів. Театр “Сакраментум” із Москви за свою виставу “Гра” отримав диплом «За світлове вирішення простору». Львівський театр “Ми” “Другою смертю Жанни д’Арк» виборов диплом “За відсутність страху перед вічними сюжетами». А московський театр танцю Тabula Danza за хореографічний етюд з штучними пелюстками троянд отримав диплом «За пластичну драматургію».

На фото: Next Step (Рівне) перетворив глину на героя вистави і - завоював Гран-прі.
Джерело: "Високий замок", http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=69820