Чернівці до 600-річчя міста так завзято ремонтували, що аж пошкодили 97 унікальних будинків
Результати фотомоніторингу стану пам’яток архітектури у Чернівцях презентував на засіданні круглого столу «Місто, яке ми втрачаємо…» голова Спілки активної молоді (САМ), депутат міської ради Володимир Бешлей.
Фотомоніторинг дозволив зафіксувати найменші пошкодження архітектурних елементів фасадів будинків – знищення унікальної ліпнини, медальйонів, водостоків.
Про це інформує «Західна інформаційна корпорація».
У вересні-жовтні активісти САМу сформували фотобазу із 2 172 фотографій, де зафіксовано стан 20 будинків, які носять статус пам’ятки архітектури та містобудування національного значення, та 342 будинки пам’ятки архітектури місцевого значення. При аналізі фотоматеріалів виявлено 97 будинків, які були пошкоджені через ремонтні роботи.
Активісти САМу, архітектори міста переконані – якщо зараз не наполягати на їх відновлені, то згодом відновити втрачені витвори мистецтва взагалі буде неможливо навіть за великі гроші. Вони також звертають увагу на те, що жоден підрядник, який під час ремонтних робіт допустив пошкодження цінних архітектурних елементів споруди, не був притягнутий до відповідальності.
Керівник сектору охорони культурної спадщини міської ради Олена Пушкова зауважила, що до 600-річчя міста у Чернівцях виконувалися лише ремонтні, а не реставраційні роботи. З держбюджету було отримано тільки кошти на реставрацію даху колишньої резиденції буковинських митрополитів. Окрім відсутності коштів, для збереження архітектурної спадщини в Чернівцях не вистачає кваліфікованих реставраторів, а також заважає ментальність окремих чернівчан, які під час ремонтних робіт у своїх помешканнях нищать унікальні архітектурні елементи.
У проекті Комплексної програми збереження історичної забудови Чернівців на 2009-2015 роки передбачено створити в місті реставраційні майстерні, але для реалізації цієї програми потрібно щонайменше 400 млн грн, яких у міському бюджеті немає.
Представники громадськості пропонують міській раді відновити роботу відділу культурної спадщини, організувати тісну співпраці підрядних організацій з вищим художнім професійним училищем №5 щодо відновлення втрачених архітектурних елементів на будинках, вжити радикальних заходів для притягнення до відповідальності вандалів. А також створити Мережу громадської дії, яка стане на захист історичних надбань чернівчан та займеться комплексною підготовкою кольорових розгорток вигляду фасадів на кожній вулиці.
Фотомоніторинг дозволив зафіксувати найменші пошкодження архітектурних елементів фасадів будинків – знищення унікальної ліпнини, медальйонів, водостоків.
Про це інформує «Західна інформаційна корпорація».
У вересні-жовтні активісти САМу сформували фотобазу із 2 172 фотографій, де зафіксовано стан 20 будинків, які носять статус пам’ятки архітектури та містобудування національного значення, та 342 будинки пам’ятки архітектури місцевого значення. При аналізі фотоматеріалів виявлено 97 будинків, які були пошкоджені через ремонтні роботи.
Активісти САМу, архітектори міста переконані – якщо зараз не наполягати на їх відновлені, то згодом відновити втрачені витвори мистецтва взагалі буде неможливо навіть за великі гроші. Вони також звертають увагу на те, що жоден підрядник, який під час ремонтних робіт допустив пошкодження цінних архітектурних елементів споруди, не був притягнутий до відповідальності.
Керівник сектору охорони культурної спадщини міської ради Олена Пушкова зауважила, що до 600-річчя міста у Чернівцях виконувалися лише ремонтні, а не реставраційні роботи. З держбюджету було отримано тільки кошти на реставрацію даху колишньої резиденції буковинських митрополитів. Окрім відсутності коштів, для збереження архітектурної спадщини в Чернівцях не вистачає кваліфікованих реставраторів, а також заважає ментальність окремих чернівчан, які під час ремонтних робіт у своїх помешканнях нищать унікальні архітектурні елементи.
У проекті Комплексної програми збереження історичної забудови Чернівців на 2009-2015 роки передбачено створити в місті реставраційні майстерні, але для реалізації цієї програми потрібно щонайменше 400 млн грн, яких у міському бюджеті немає.
Представники громадськості пропонують міській раді відновити роботу відділу культурної спадщини, організувати тісну співпраці підрядних організацій з вищим художнім професійним училищем №5 щодо відновлення втрачених архітектурних елементів на будинках, вжити радикальних заходів для притягнення до відповідальності вандалів. А також створити Мережу громадської дії, яка стане на захист історичних надбань чернівчан та займеться комплексною підготовкою кольорових розгорток вигляду фасадів на кожній вулиці.
Джерело: «Західна інформаційна корпорація», http://www.zik.com.ua/ua/news/2008/12/04/160804